З’явився віртуальний музей історії культури та активізму Луганська

24 листопада в Києві активісти молодіжної організації «СТАН» презентували віртуальний музею історії культурного та громадського життя Луганська в 2004—2013 роках.

Про це повідомляє газета "День". Музей "Luhansk’s Art&Facts" являє собою веб-сайт, на якому зібрані та скласифіковані фото та відеоматеріали різноманітних артефактів і явищ культурної історії Луганська за 2004—2013 роки. Крім того, на порталі розміщено спогади людей, які були активними в громадському житті міста тих часів.

Ініціаторами створення віртуального музею стали вимушені переселенці з Луганська, які прагнули зберегти пам’ять про життя міста до війни. Автором ідеї виступили Ярослав Мінкін – луганець, який нині проживає в Івано-Франківську - та дослідниця Анна Остафійчук (Нідерланди).

Частина команди проекту. Зліва праворуч: Богдан Дубильовський, Яна Браун та автор ідеї Ярослав Мінкін 

"Музей покликаний законсервувати і зберегти артефакти культурного життя Луганська в період між двома революціями. Руйнувати стереотипи щодо регіону та їх мешканців, заповнювати порожнечу тотальної ізольованості і невідомості про тамтешнє мистецьке і активістське життя. І коли нависла загроза втратити багато мистецьких цінностей, ми вирішили врятувати все що ще можливо і зробити це надбанням громадськості із комфортним доступом", - говорить один із авторів проекту Богдан Дубильовський.

На презентацію зібрався аншлаг 

За словами організаторів, щоб його втілити їм знадобилося півроку. Заручившись підтримкою "Гете-Інституту в Україні", Музею округу Фрідріхсхайн-Кройцберг у Берліні (Friedrichshain-Kreuzberg Museum) та Міністерства іноземних справ Федеративної Республіки Німеччини  їм удалося розробити концепцію та наповнити віртуальний музей оцифрованими експонатами та унікальними свідченнями.

Зібрані експонати творці музею розділили на п’ять категорій: артефакти, персони, середовища, місця та події. Ключовим критерієм добору була різноманітність у висвітленні життя міста.

Головна сторінка сайта віртуального музею 

"Музей демонструє відвідувачам нереалізовану альтернативу – культурні та громадські ініціативи Донбасу, які уособлювали демократичний європейський шлях і були насильно перевані з початком конфлікту. Заперечувати цей досвід непродуктивно. Краще зберегти цю пам’ять і зробити висновки, щоб сформувати ґрунт для майбутніх реформаторів Донбасу", - пояснює один із керівників "СТАНу" Костянтин Скоркін.

Над створенням проекту "Luhansk’s Art&Facts" працювали: Ярослав Мінкін, Світлана Ославська, Богдан Дубильовський, Мелані Кребс, Яна Браун, Оксана Свищ, Христина Чернеко, Кайл Логан і Євгеній Королєтов. 

 Виступає - Світлана Ославська

Як пояснили автори, хронологічні межі їхнього проекту починаються з 2004 року, коли суспільно-культурне життя Луганська стало помітним як самобутнє явище, і закінчуються 2013 роком, тобто останнім мирним роком у житті міста.

Під час презентації перед учасниками виступив директор Музею Фрідріхсхайн-Кройцберг Мартін Дюсполь, який провів паралелі між вигнанням німців із Східної Європи до власне німецьких земель після Другої світової війни і вимушеним переселенням луганчан унаслідок російсько-української війни. Німці-біженці також створювали музеї, присвячені їхнім малим батьківщинам.

Однак, на його думку, віртуальний музей "Luhansk’s Art&Facts" значно прогресивніший, оскільки він не консервує ностальгію за регіоном, а орієнтований на збереження культурних надбань Луганщини для майбутніх поколінь.

Відвідати віртуальний музей "Luhansk’s Art&Facts" можна за адресою www.artluhansk.com. Автори проекту закликають поповнювати віртуальну колекцію та пропонувати свої зауваження.

Симон Петлюра і День Української Державності

Серед розсекречених документів у архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено текст промови голови Директорії УНР, Головного Отамана військ і флоту УНР Симона Петлюри з нагоди свята Української Державності. Цей текст зберігався у політвиховника Воєнної округи "Заграва" Української повстанської армії Степана Костецького на псевдо Зимний і слугував зразком для проведення виховної роботи у колі повстанців.

Січневе повстання 1863 року на Київщині, Волині й Поділлі

"Проблема польсько-українського історичного діалогу роками полягала в тому, що ми зосереджуємося на тому, що криваво нас розділяє. Історична політика між двома державами повинна полягати у пошуках того, що нас об'єднує", - Роберт Чижевський.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.