Папа Римський замість Патріса Лумумби. У Києві перейменували вулицю, проспект і площу

У Києві з'явилися вулиця Івана Павла Другого, проспект Соборності та Деміївська площа.

Київський міський голова Віталій Кличко підписав розпорядження про перейменування трьох топонімів Києва, яке набуло чинності 4 листопада після публікації в офіційному органі Київської міської ради газеті "Хрещатик".

Відтепер вулиця на честь першого прем'єр-міністра Демократичної Республіки Конго (1960-1961) Патріса Лумумби в Печерському районі називатиметься іменем Папи Римського (1978 - 2005) Св. Іоанна Павла ІІ.

Проспект Возз'єднання в Дніпровському районі, названий так у 1959 році на честь "возз'єднання" України з Росією в 1654 році, перетворився на проспект Соборності.

Московській площі в Голосіївському районі повернено її історичну народну назву Деміївська площа.

Нагадаємо, нещодавно Київрада пітримала перейменування вулиці Льва Толстого на вулицю Євгена Чикаленка.

Інші матеріали за темами ДЕКОМУНІЗАЦІЯ та ТОПОНІМІКА

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.