Спецпроект

Вийшла книга про організаторів Голодомору на Чернігівщині

Книга має назву "Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщині: виконавці злочину".

Її презентували 7 грудня на засіданні клубу "Краєзнавець" у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка, повідомляє сайт Українського інститут національної пам'яті.

Автори - співробітники Інституту історики Сергій Бутко й Сергій Горобець.

"В архівах вистачає документів, які дають можливість отримати конкретні знання про анатомію організації та здійснення Голодомору-геноциду, інших комуністичних злочинів на місцевому рівні, персоналії злочинців. Важливо інтенсифікувати дослідження, це актуально", – розповів Сергій Горобець.

 

"Джеймс Мейс оцінив стан сучасної України після жаху Голодомору та інших наслідків політики комуністичного режиму як постгеноцидний. Ця книга, як й інші подібні дослідження, наочно показує, як це сталося. Дуже важливо, що автори назвали конкретні прізвища місцевих злочинців. Зло не буває абстрактним", – зазначив Володимир Бойко, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій, кандидат історичних наук.

"Нам тепер стало зрозуміло, після вивчення походження та діянь місцевого активу у населених пунктах, що впродовж 1920-х-1930-х років комуністична влада цілеспрямовано вирощувала, відбирала такі кадри, які виконають будь який злочинний наказ з Кремля без жодних докорів совісті", – додав Сергій Бутко.

Книгу було видано за підтримки Державного архіву Чернігівської області, Чернігівської райдержадміністрації.

Тираж обсягом 200 примірників історики розповсюдили бібліотеками області. Електронний варіант обіцяють найближчим часом опублікувати на сайті Інституту.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"

Жах на селі

Перед вами — уривок зі спогадів Віктора Кравченка, українця, талановитого інженера, якому вдалося залишитися живим після розгортання репресій у СРСР за часів Сталіна. Він був членом комуністичної партії, який вірив, що СРСР може стати країною щасливого майбутнього, однак вчасно зрозумів, що таке тоталітарний режим, повсюдна брехня та системне винищення тих, хто чинив спротив злочинній системі. Віктору Кравченку вдалося втекти і за кілька років написати книжку
яка сколихнула весь західний світ.

Винуватці Абхазької війни

Ця війна забрала життя близько 4000 людей з абхазької сторони та близько 12-15 тисяч з грузинської. Понад 300 тисяч мешканців Абхазії, переважно грузини, стали біженцями. В їх будинках зараз живуть абхази. Вони продають ці будинки громадянам Росії як свою власність. І це, здебільшого, вина трьох людей