Спецпроект

Вийшла книга про організаторів Голодомору на Чернігівщині

Книга має назву "Хроніки війни більшовиків з українським народом. Голодомор 1932-1933 років на Чернігівщині: виконавці злочину".

Її презентували 7 грудня на засіданні клубу "Краєзнавець" у Чернігівській обласній універсальній науковій бібліотеці ім. В.Г. Короленка, повідомляє сайт Українського інститут національної пам'яті.

Автори - співробітники Інституту історики Сергій Бутко й Сергій Горобець.

"В архівах вистачає документів, які дають можливість отримати конкретні знання про анатомію організації та здійснення Голодомору-геноциду, інших комуністичних злочинів на місцевому рівні, персоналії злочинців. Важливо інтенсифікувати дослідження, це актуально", – розповів Сергій Горобець.

 

"Джеймс Мейс оцінив стан сучасної України після жаху Голодомору та інших наслідків політики комуністичного режиму як постгеноцидний. Ця книга, як й інші подібні дослідження, наочно показує, як це сталося. Дуже важливо, що автори назвали конкретні прізвища місцевих злочинців. Зло не буває абстрактним", – зазначив Володимир Бойко, директор Чернігівського центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, керівників державних підприємств, установ і організацій, кандидат історичних наук.

"Нам тепер стало зрозуміло, після вивчення походження та діянь місцевого активу у населених пунктах, що впродовж 1920-х-1930-х років комуністична влада цілеспрямовано вирощувала, відбирала такі кадри, які виконають будь який злочинний наказ з Кремля без жодних докорів совісті", – додав Сергій Бутко.

Книгу було видано за підтримки Державного архіву Чернігівської області, Чернігівської райдержадміністрації.

Тираж обсягом 200 примірників історики розповсюдили бібліотеками області. Електронний варіант обіцяють найближчим часом опублікувати на сайті Інституту.

Роман Шухевич. Останній звіт Головнокомандувача УПА

В архіві Служби зовнішньої розвідки України знайдено рукописний варіант останнього звіту Головного командира УПА Романа Шухевича. Аналіз цього звіту та інших розсекречених документів НКВД/МГБ УРСР засвідчує, що Головнокомандувач повстанців не мав жодних ілюзій з приводу того, як має постати вільна і незалежна Україна, а саме – силою зброї у запеклій боротьбі з московитами.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.