До польських архівів передали найбільшу приватну колекцію документів Армії Крайової

20 грудня до Архіву новітніх актів у Варшаві передали велику колекцію документів ветерана АК Станіслава Костки-Домброви.

Ця збірка – найбільша колекція, присвячена польській партизанській армії, створена приватною особою передає monitor-press.info з посиланням на видання "Wprost". Серед паперів – листівки, преса, плакати й оригінали листів і газет Армії Крайової.

Урочиста передача та презентація відбулися у вівторок, 20 грудня, в приміщенні Фонду Польської підпільної держави. Відтоді документи зберігатимуться в державному Архіві новітніх актів завдяки зусиллям Міністерства культури й національної спадщини Польщі та Центральної дирекції державних архівів.

ДОВІДКА:

Станіслав Костка-Домброва під кінець Другої світової війни створив партизанську групу на території колишнього округу Армії Крайової Перемишль, пізніше – на території округів Санок і Кросно. Після війни був головою Відділу інформації та безпеки, керівником служби безпеки "Стража", яка охороняла підпільну антикомуністичну організацію "Воля і незалежність".

5 березня 1946 року його арештували спецслужби комуністичної Польщі й засудили на 7 років ув’язнення. За свою діяльність зі збереження пам’яті про солдатів Армії Крайової Костка-Домбровський отримав нагороду Хранителя національної пам’яті Інституту національної пам’яті.

Крім того, він нагороджений найвищою військовою відзнакою – орденом "Virtuti Militari" V класу, орденом "Polonia Restituta" III i IV класів, Хрестом доблесних, Срібним хрестом заслуги з мечами, Військовою медаллю, хрестом Армії Крайової та Партизанським хрестом.

Як повідомлялося раніше, польські історики виступили із засудженням політизації історичної науки.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.