У Рівному знайшли старовинне підземелля в центрі міста. ВІДЕО

У рівненському парку ім. Т. Шевченка в центрі міста випадково знайшли тунель, який веде в розгалужене підземелля.

Про це повідомляє газета "День". Підземелля знайшли, коли біля фонтану провалився асфальт.

Коли робітники стали розчищати провал, вони побачили під землею тунель який розгалужується. Висота цегляних стін – 4,5 м.

 

"Про існування цих тунелів ми знали. Планували, що "відкриємо" їх під час реконструкції  "Зеленої естради" [концентрний майданчик – ІП]. Але сталося так, що біля фонтану провалився асфальт, тож ми зняли ту латку. Там виявилося чимало сміття різного віку – і радянського періоду, і більш давнього часу. Коли все це розчистили – відкрилося підземелля.

Пройти по ньому можна метрів 6-7. Ходи розходяться у 4 сторони світу. Але далі рухатися на можемо, бо прохід  засипаний. Найімовірніше, це сталося після Другої світової війни, коли був наказ знищувати підземні ходи.  Ми виявили там обгоріле дерево, скло, яке розплавилося. Таке могло статися внаслідок вибухів, – розповідає начальник міського управління культури і туризму Тарас Максименко.

Також Маскименко додав, що серед сміття натрапили на цеглу з тисненням, якій, імовірно, декілька століть. Можливо, це підземелля свого часу засипав і князь Любомирський.

Тепер історію цих ходів досліджуватимуть археологи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.

Дарія Ребет. Розшукати й викрасти у Відні

На тлі гучної історії з намагань спершу викрасти, а згодом і вбити у 1957 році в Мюнхені одного з провідних діячів ОУН Лева Ребета дещо в тіні дослідників залишилося питання про те, як чекісти здійснювали оперативну розробку його дружини. А інтерес до неї був не менший, а то навіть і більший через її неабияку харизму, освіченість, уміння відстоювати свою принципову позицію та викладати її в публічних дискусіях і на папері, авторитет і, зрештою, місце в ієрархії ОУН. Адже Дарія Ребет була єдиною жінкою-членом Проводу ОУН.