АНОНС: Публічна дискусія про значення політики нацпам'яті для демократії

“Дороговкази свободи”: у Києві пройде публічна дискусія за участі істориків та експертів з Чехії, Польщі та України про значення політики національної пам'яті для демократії.

Дискусія пройде в рамках міжнародної конференції з обміну досвідом між українськими, польськими та чеськими експертами у питань політики національної пам’яті.

Участь візьмуть:

·      Павел Жачек (CZE) — колишній директор Інституту з вивчення тоталітарних режимів, Прага;

·      Андрій Когут (УКР) — директор архіву Служби безпеки України, Київ;

·      Володимир Бугров (УКР) — проректор КНУ імені Тараса Шевченка;

·     Томас Гійо (EST) — член Ради при Естонського інституту національної пам'яті, Таллінн;

·      Францишек Домбровський (POL) — Головний спеціаліст в Інституті національної пам'яті і викладач Академії Warfare, Варшава;

·      Ігор Кулик (УКР) — начальник відділу, Український Інститут національної пам'яті, Київ;

·      Олена Халімон (УКР) — консультантка Українського інституту національної пам’яті, Київ.

 

Для участі у дискусії необхідна попередня реєстрація через онлайн-форму.

Також відбуватиметься онлайн-трансляція заходу:

7 грудня, середа, 17.00

Місце: Київський національний університет імені Тараса Шевченка (вул. Володимирська 60, ауд. 355 (зал Вченої ради).

Організатори: чеський інститут CEVRO спільно з Центром досліджень визвольного руху та Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка за підтримки National Endowment for Democracy.

Контакти для журналістів: 063-278-76-45.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.