АНОНС: "Хорея Козацька" заспіває старовинні колядки в Національному музеї історії України. Оновлено

У Національному музеї історії України з програмою "Радість нам ся з'являє" виступить відомий колектив старовинної музики "Хорея Козацька" під керівництвом кобзаря-лірника Тараса Компаніченка.

На Старокиївській горі, у стінах головного музею країни, прозвучать старовинні українські коляди, вміло реконструйовані зі стародруків і рукописів, а також записані фольклористами на Київщині.

Учасники гурту "Хорея Козацька" на оригінальних музичних інструментах виконають твори, які є нашою історичною, культурною та мистецькою спадщиною.

 

Концерт відбудеться в межах музичного фестивалю "Старокиївські коляди", ідея створення якого належить Тарасу Компаніченку — заслуженому артисту України, кобзарю, лірнику, мистецтвознавцю.

Під час святкового концерту кожен відвідувач почує унікальні твори, що є національною спадщиною України. 

Субота, 14 січня, 13:00

Вартість квитка 75 грн. На концерт буде продано лише 70 квитків. 

 

15 січня о 14:00 в Національному музеї історії України відбудеться безкоштовний майстер-клас із виконання старовинних українських колядок для бійців АТО та їх родин. Захід проведуть музиканти Тарас Компаніченко, Валерій Гладунець, хор "Гомін", гурт "Орелі" і колектив "Бурса фольклору".

У дні свят спільнота Музею прагне морально підтримати захисників України. Ця подія є гарною нагодою об’єднатися і разом з бійцями та їх родинами заспівати коляд.

До участі запрошуються учасники АТО та члени їх сімей. Для них участь у заході є безкоштовною.

Неділя, 15 січня, о 14:00 

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном (044) 278 48 64.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.