АНОНС: "Хорея Козацька" заспіває старовинні колядки в Національному музеї історії України. Оновлено

У Національному музеї історії України з програмою "Радість нам ся з'являє" виступить відомий колектив старовинної музики "Хорея Козацька" під керівництвом кобзаря-лірника Тараса Компаніченка.

На Старокиївській горі, у стінах головного музею країни, прозвучать старовинні українські коляди, вміло реконструйовані зі стародруків і рукописів, а також записані фольклористами на Київщині.

Учасники гурту "Хорея Козацька" на оригінальних музичних інструментах виконають твори, які є нашою історичною, культурною та мистецькою спадщиною.

 

Концерт відбудеться в межах музичного фестивалю "Старокиївські коляди", ідея створення якого належить Тарасу Компаніченку — заслуженому артисту України, кобзарю, лірнику, мистецтвознавцю.

Під час святкового концерту кожен відвідувач почує унікальні твори, що є національною спадщиною України. 

Субота, 14 січня, 13:00

Вартість квитка 75 грн. На концерт буде продано лише 70 квитків. 

 

15 січня о 14:00 в Національному музеї історії України відбудеться безкоштовний майстер-клас із виконання старовинних українських колядок для бійців АТО та їх родин. Захід проведуть музиканти Тарас Компаніченко, Валерій Гладунець, хор "Гомін", гурт "Орелі" і колектив "Бурса фольклору".

У дні свят спільнота Музею прагне морально підтримати захисників України. Ця подія є гарною нагодою об’єднатися і разом з бійцями та їх родинами заспівати коляд.

До участі запрошуються учасники АТО та члени їх сімей. Для них участь у заході є безкоштовною.

Неділя, 15 січня, о 14:00 

Місце: Національний музей історії України (Київ, вул. Володимирська, 2).

Додаткова інформація та акредитація ЗМІ за телефоном (044) 278 48 64.

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.