Спецпроект

АНОНС: Дискусія "Демографічні втрати від Голодомору"

24 січня відбудеться засідання семінаріум на тему "Визначення демографічних втрат від Голодомору 1932-1933 років: методика та результати".

Останнім часом інтенсифікувалася дискусія навколо масштабів втрат від Голодомору. Частина дослідників схиляється до більш високих оцінок смертності від голоду у ті роки.

Різні підходи у оцінках цих масштабів і стануть предметом дискусії у Інституті історії України.

За оцінками низки дослідників, від голоду померло 13% від загальної чисельності на­селення України на початок 1932 року.

На 1933 рік прийшлося 90% усіх втрат через надсмертність, найбільш смертоносним був період від березня до серпня 1933 року.

У червні 1933 році. від голоду помирало в середньому 28 тис осіб за добу.

Як стало можливим одержати ці дані? Про це розкажуть запрошені експерти - науковці Інститу­ту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України:

  • Олександр Гладун (заступник директора інституту, доктор економічних наук;
  • Наталія Левчук (головний науковий співробітник, доктор економічних наук);
  • Омелян Рудницький (на­уковий співробітник).

Обговорюватимуться такі питання:

  • Якими є методичні основи демографічного обліку?
  • Суть проблеми реєстрації демографічних подій.
  • Чому необхідна корекція зареєстрованих демо­графічних показників?
  • Що таке демографічна реконструкція і як демогра­фи її здійснюють?
  • Визначення втрат та основні методологічні підхо­ди до їх розрахунку.
 

Вівторок, 24 січня, 15.00 

Місце:  конференц-зала Інституту історії України НАН України (Київ, вул. Грушевського 4, Ауд. 615 (6-й поверх).  

Організатори: Інститут історії України НАН України, Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору, Інститу­т демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України, Український інститут національної пам’яті.

Вхід вільний

Більше інформації у спеціальному розділі "Голодомор"

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.