АНОНС: До 100-річчя Української революції покажуть фотографії крутянців

24 січня Інститут історії України НАН України організовує науковий семінар на тему "Крутянці: біографії та фотографії".

Захід приурочено до 100-річчя Української революції 1917—1921 років.

Доповідач – кандидат історичних наук, науковий співробітник Інституту історії України НАН України Віталій Скальський.

Доповідач розповість про нововиявлені біографічні дані щодо кількох осіб, розстріляних більшовиками під Крутами.

А також: що не так із памʼятником крутянцю Миколі Корпану в с. Тяпче на Прикарпатті? Чому є сумніви у справжності фотографій з підписами "Похорон крутянців у березні 1918 року"?

 

Вівторок, 24 січня, 14.00

Місце: Музей Української Народної Республіки (колишній Будинок Української Центральної Ради, нині —Київський міський будинок учителя, вул. Володимирська, 57).

Організатори: Інститут історії України НАН України за підтримки Української вільної академії наук (США)

Вхід вільний. 

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.