В Інтернет виклали базу даних на 8,5 тисяч есесівців з Аушвіца

8,5 тис. прізвищ есесівців містить база даних "Залога концентраційного табору Аушвіц", яку оприлюднив польський Інститут національної пам’яті 30 січня.

Це перший і найповніший список персоналу цього нацистського концтабору, пише ГалІнфо.

Кожен запис у базі містить такі елементи: прізвище працівника табору, дата й місце народження, службовий номер, дата прибуття до табору Аушвіц і дата виїзду, освіта, громадянство. Якщо особу після війни притягали до кримінальної відповідальності, – то й судові документи. Дехто з тих, хто є в базі, досі живий.

База даних була сформована в рамках відновленого у 2011 році. Комісією розслідування злочинів проти польського народу ІНП у Кракові слідства щодо злочинів, вчинених німцями на території табору.

Базу склали на основі списку персоналу Аушвіца, опрацьованого соціологом та істориком, що спеціалізується на історії Третього Райху, професором Александром Ласіком із Університету Казимира Великого в Бидгощі. Він зібрав дані про 25 тис. есесівців, які у 1939–1945 роках працювали в різних концентраційних таборах.

"Особисті дані есесівців із Аушвіц вперше відкриють широкому загалу. Це єдина в Польщі і, ймовірно, перша у світі база, що містить інформацію про осіб, які були персоналом табору смерті", – сказала в четвер речниця краківського ІНП Дорота Корогода.

За даними Державного музею Аушвіц-Біркенау, в 1941 році персонал СС у таборі Аушвіц нараховував близько 700 осіб, у червні 1942 року – близько 2 тис., у квітні 1944 року – приблизно 3 тис., у серпні 1944 року – біля 3,3 тис. есесівців і наглядачок СС.

Їхня кількість досягла піку в середині січня 1945 року у зв’язку з остаточною евакуацією концентраційного табору Аушвіц та складала 4480 есесівців і 71 наглядачку СС. Загалом протягом існування табору в ньому служили більше 8 тис. есесівців.

База, яку опублікує ІНП, містить інформацію про есесівців-чоловіків. Дані щодо 200 жінок-наглядачів, які працювали в таборі, ще перевіряють.

Прокурори, які ведуть слідство щодо злочинів, скоєних в Аушвіці, багато разів підкреслювали, що база, яку ЗМІ охрестили "списком злочинців" або "списком катів", має інформаційний, а не оціночний характер.

Завдяки ній можна буде перевірити, хто й коли працював у концтаборі. Більшість персоналу складали німці, але були люди, які заявляли про німецьке походження та були громадянами окупованих країн або союзників Райху, як от: Румунія, Словаччина та Угорщина.

Перейти до бази можна через за посиланням.

Як повідомлялося, московський "Меморіал" виклав в Інтернет базу даних на 40 тис. працівників НКВД періоду Великого терору.

Дивіться також:

Звільнення Аушвіца: український рахунок

Легендарна втеча з Аушвіцa. Історія Євгена Бендери

Подорож в Аушвіц. Екскурсія збереженим табором смерті. ФОТО

Перші хвилини звільнення концтабору Аушвіц

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.