Біографічний довідник на 40 тисяч чекістів став доступним онлайн

Російська правозахисна організація "Меморіал" відкрила на своєму сайті доступ до довідника "Кадровий склад органів державної безпеки СРСР. 1935—1939".

Про це пише сайт "Уроки истории". Довідник містить короткі відомості про 39 950 співробітників НКВД, які одержали спеціальні звання системи держбезпеки з 1935 до початку 1941 року. Оскільки саме в 1935 році для службовців держбезпеки було введено спецзвання.

Автор видання – історик Андрій Жуков, який довгі роки вивчає біографії співробітників радянських карально-репресивних органів.

"Попервах, — поки архіви були наглухо закриті — головною джерельною базою його дослідження були старі періодичні видання, які публікували відомості про нагородження працівників НКВД і короткі біографічні довідки при обранні керівників НКВД—УНКВД в депутати Верховних Рад. Інформація в енциклопедичних виданнях і книгах з історії органів держбезпеки була вкрай бідною і цензурованою", — говориться у вступній статті на сайті довідника.

Ситуація змінилася в 1990-х роках, коли з’явився доступ до архівних матеріалів. Головним джерелом для довідника слугували накази НКВД СРСР по особовому складу.

У біографічних довідках наведено номери й дати таких наказів про надання спецзвань і про звільнення з НКВД і посаду, яку особа займала на той момент. Крім того, є дані про одержані державні нагороди і нагородження знаками "Почесний працівник ВЧК—ГПУ".

Інформацію з наказів доповнили біографічними даними з інших джерел – передусім, про чекістів, які загинули чи зникли безвісти під час німецько-радянської війни, а також про репресованих.

Попередня версія довідника з’явилася в травні 2016 році на CD. З тих пір біля 3500 біографічних довідок автори скорегували.

До публікації в Інтернеті матеріали довідника підготував Ян Рачинський за участі О. Горланова, Микити Петрова, Арсенія Рогінського. Програмування – Станіслав Рачинський.

Сайт довідника організовано за принципом "Вікіпедії". Він доступний за лінком.

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.