Спецпроект

Електронна база даних надає інформацію про майже 15 тисяч українських іммігрантів до Канади

На сайті Бібліотеки та архіву Канади діє база даних "Українські іммігранти 1891—1930".

База даних надає доступ до інформації про 14 793-х українських іммігрантів, які прибули до Канади протягом 1891—1930 років.

Імена взято з таких джерел:

  • Списки пасажирів, які зберігаються в Бібліотеці та архіві Канади — фонди канадських портів Галіфакс і Нова Шотландія, Монреаль і Квебек; Сент-Джон і Нью-Брансвік, а також американських портів Нью-Йорка, штат Нью-Йорк і Портленд, штат Мен. Ці списки впорядкував та ввів у базу Волтер Заячковський (Walter Zayachkowski, 1930—2012).

          Оригінали самих документів теж доступні на сайті в цифровій формі.

  • Записи про перших українських поселенців і та родин піонерів у Канаді, зібраних істориком, журналістом і державним службовцем д-ром Володимиром-Юліаном Кайє (Vladimir Julian Kaye, 1896–1976), автором низки книжок, зокрема: "Early Ukrainian Settlements in Canada, 1895–1900"; "Dictionary of Ukrainian Canadian Biography: Pioneer Settlers of Manitoba, 1891-1900" і "Dictionary of Ukrainian Canadian Biography of Pioneer Settlers of Alberta, 1891–1900".

Пошук по базі можна здійснювати за такими параметрами:

  • Ключове слово (порт, професія, громадянство тощо);
  • Прізвище;
  • Ім’я (імена);
  • Корабель, на якому прибув іммігрант;
  • Рік імміграції;

Пан Заячковський також впорядкував імена, знайдені у серії видань під назвою "Морські записи: зошити" ("Sailing Records: Note Books") у фонді Володимира-Юліана Кайє. Ці імена також ввійшли до бази.

Заячковський включив до свого переліку варіанти як прізвищ, так й імен, ґрунтуючись на своєму знанні українських імен та своїх пошуках в інших джерелах.

Вміст бази даних подається мовою оригіналу без перекладу. Перейти до бази даних можна за лінком.

Дев’ять імен: репресована свобода

Народи Балтії у 1918-1920 рр. зуміли здобути та захистити незалежність. У Литві, Латвії та Естонії утворилися національні держави. Втім, у 1940 р. після окупації балтійських держав Червоною армією, між жорна радянських репресій потрапили представники усіх груп політичних еліт трьох країн, без різниці, якою була їхня попередня орієнтація – демократична чи вождистська.

Член РУП Дідковський – організатор Уралу

Він народився в Житомирі. Закінчивсь кадетський корпус в Києві. Друкував українські видання в Петербурзі. Повернувся в Україну для розгортання РУП. Закінчив університет в Женеві. Партизанив на Уралі, який вже добре пізнав. Саме він прийняв і поселив царську родину в Єкатеринбурзі, яка у подальшому була розстріляна. Його ім’я носить гора – одна з трьох найвищих на Уралі.

Данило Скоропадський. "Валет" у колоді карт МГБ СССР

"33-літній принц України одного дня може стати центральною фігурою у великім повстанні, від якого може залежати доля Європи і України", - так наприкінці 1930-х років писали у пресі про гетьманича Данила Скоропадського після його поїздки до США та Канади за дорученням батька. З 1941 року син Павла Скоропадського став об'єктом уваги радянських спецслужб під оперативним псевдо "Валет".

Життя на війні та поза нею. Уривок з книги Івана Гоменюка "Мурашник. Нотатки на манжетах історії..."

Багато науковців називають Першу світову війною технологій. Справді, безліч технічних новинок і новацій випробовувалися саме тут. Зросла роль авіації, яку раніше воєначальники вважали дорогою й непотрібною розвагою. Авіатори були потрібні для розвідки та спостереження, набувала поширення бомбардувальна авіація, а повітряні бої вже не були дивиною навіть на Східному фронті.