Старшокласників запрошують подаватися на конкурс "Непізнана історія мого краю"

Український католицький університет запрошує до участі в V Всеукраїнському історичному конкурсі для старшокласників "Непізнана історія мого краю. Досягнення жителів моєї місцевості".

Ставши учасником конкурсу ви маєте можливість:

- поспілкуватись з компетентним журі,
- ваш матеріал можуть опублікувати на найпотужнішому в Україні історичному медіаресурсі "Історична правда",
- учасників конкурсу ми нагороджуємо дипломами та грамотами, а також запрошуємо на фінал конкурсу до Львова.

 

До складу цьогорічного журі входять:

  • Орест Лильо (доцент кафедри Нової і новітньої історії України Українського католицького університету, кандидат історичних наук);
  • Микола Кацюба (заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти);
  • Іванна Бородчук (директор Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді);
  • Вахтанг Кіпіані (журналіст, головний редактор порталу "Історична правда").

Критерії оцінювання:

  1. Аргументованість вибору теми, чіткість поставлених цілей та завдань проекту.
  2. Актуальність досліджуваної проблеми, новизна роботи.
  3. Самостійність, оригінальність та доказовість суджень.
  4. Повнота та глибина розкриття теми. Вміння чітко та в логічній послідовності викладати свої думки, вміло застосовувати наукові терміни та поняття.
  5. Вміння використовувати джерела та історичну літературу, критично оцінювати факти, явища, ідеї.
  6. Аргументованість висновків.
  7. Грамотність та культура оформлення.

Троє переможців конкурсу отримають цінні призи – подорож в одне з давніх історичних міст України на вибір, наприклад, Київ, Львів, Дніпро, Харків, Чернігів, Одесу, Рівне, Чернівці.

Для участі необхідно написати есе на задану тему та надіслати на адресу events@ucu.edu.ua вказавши тему "Історичний конкурс" до 26 березня 2017 року.

Деталі конкурсу читайте на сайті УКУ

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.