Старшокласників запрошують подаватися на конкурс "Непізнана історія мого краю"

Український католицький університет запрошує до участі в V Всеукраїнському історичному конкурсі для старшокласників "Непізнана історія мого краю. Досягнення жителів моєї місцевості".

Ставши учасником конкурсу ви маєте можливість:

- поспілкуватись з компетентним журі,
- ваш матеріал можуть опублікувати на найпотужнішому в Україні історичному медіаресурсі "Історична правда",
- учасників конкурсу ми нагороджуємо дипломами та грамотами, а також запрошуємо на фінал конкурсу до Львова.

 

До складу цьогорічного журі входять:

  • Орест Лильо (доцент кафедри Нової і новітньої історії України Українського католицького університету, кандидат історичних наук);
  • Микола Кацюба (заступник директора Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти);
  • Іванна Бородчук (директор Львівської обласної Малої академії наук учнівської молоді);
  • Вахтанг Кіпіані (журналіст, головний редактор порталу "Історична правда").

Критерії оцінювання:

  1. Аргументованість вибору теми, чіткість поставлених цілей та завдань проекту.
  2. Актуальність досліджуваної проблеми, новизна роботи.
  3. Самостійність, оригінальність та доказовість суджень.
  4. Повнота та глибина розкриття теми. Вміння чітко та в логічній послідовності викладати свої думки, вміло застосовувати наукові терміни та поняття.
  5. Вміння використовувати джерела та історичну літературу, критично оцінювати факти, явища, ідеї.
  6. Аргументованість висновків.
  7. Грамотність та культура оформлення.

Троє переможців конкурсу отримають цінні призи – подорож в одне з давніх історичних міст України на вибір, наприклад, Київ, Львів, Дніпро, Харків, Чернігів, Одесу, Рівне, Чернівці.

Для участі необхідно написати есе на задану тему та надіслати на адресу events@ucu.edu.ua вказавши тему "Історичний конкурс" до 26 березня 2017 року.

Деталі конкурсу читайте на сайті УКУ

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.