Конференція "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення"

Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету запрошує студентів та молодих науковців взяти участь у ХIX Міжнародній науково-практичній конференції "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення, перспективи на майбутнє".

Як повідомляють організатори, метою конференції є розглянути глобальні проблеми сьогодення ("гібридні" та інформаційні війни, проблеми біженців, загрози тероризму, духовна безпека людства та ін.) та причетність різних релігійних спільнот до виникнення цих проблем або ж їх вирішення.

Крім того, конференція передбачає також ретроспективний погляд на ангажування релігійних спільнот у глобальні проблеми людства в минулому. У програмі конференції передбачено також відвідини Музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Під час конференції обговорення буде проводитися у таких секціях:

  • Виклики часу та роль релігійних факторів у них: історична ретроспектива.
  • Свідчити та розрізняти правду: загрози інформаційної безпеки людини.
  • Релігійний досвід у подоланні конфліктів та зціленні травм.
  • Конфлікти і глобальні проблеми в Україні та світі.
  • Християнська духовність та вчення Церкви в контексті глобальних загроз сьогодення.
  • Релігія та глобальні виклики: літературно-мистецькі досвіди й контексти.

Конференція відбудеться 28-29 квітня 2017 р. в Українському католицькому університеті за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 17. Інститут забезпечує учасникам конференції проживання та харчування. Проїзд за власний кошт учасників.

Для участі в конференції на  e-mail оргкомітету irs@ucu.edu.ua необхідно подати:

  1. Заявку на участь: ПІБ учасника; місце навчання або праці учасника, посада (якщо студент, то факультет і курс); назва доповіді; обрана секція; потреба у використанні проектора під час доповіді; потреба в проживанні; контактний телефон доповідача; е-mail)
  2. Електронний варіант матеріалів доповіді (тези, стислий виклад, статтю).

Останній день подання матеріалів: 31 березня 2017 року

Вимоги до оформлення тез і статей:

  • Файл Microsoft Word
  • Файл має бути названий прізвищем автора латинкою і збережений у форматі - doc
  • Шрифт - Times New Roman
  • Кегль - 14; інтервал - 1,5 пт; всі поля - 2 см.
  • Обсяг наукової статті 5-10 сторінок друкованого тексту. Обсяг тез – 2-3 сторінки.
  • Виноски у тексті підрядкові (внизу кожної сторінки)

Організатори передбачають безоплатну електронну публікацію тез і наукових статей учасників, які особисто виступають на конференції. Увага: конференція не передбачає заочної участі!

За необхідності надається довідка про участь у конференції. Про потребу такої довідки слід попередити завчасно.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська (без синхронного перекладу)

За довідками звертатись в Інститут релігії та суспільства УКУ, e-mail: irs@ucu.edu.ua, або за телефоном 032-240-99-40 (внутрішній 3252 та 3207).

 

Ерцгерцог та шпигун у київській тюрмі. Справа Василя Вишиваного

Вільгельма Габсбурга, або Василя Вишиваного, вже навряд чи можна віднести до незаслужено забутих постатей вітчизняної історії. Фігура австрійського ерцгерцога, який відчув себе українцем, останніми роками привертає чимало уваги. Йому присвячені не лише наукові публікації, а й художній роман та навіть опера на лібрето Сергія Жадана. При цьому якщо про Вільгельма на чолі Українських січових стрільців у 1918-му пишуть багато, то про Вільгельма як київського в’язня 30 років потому – значно менше.

«Диво на Віслі»: український вимір

Події серпня – вересня 1920 р. мали вирішальне значення в польсько-радянській війні. Перемога у Варшавській битві засвідчила здатність поляків відстояти своє право на незалежність. Втім без допомоги українських військ подолати Червону армію було би важче.

Чи там шукають витоки терору?

Останнім часом в нашому суспільстві йде обговорення витоків звірячої поведінки російських окупаційних військ в Україні в триваючій російсько-українській війні. Дехто з істориків та публіцистів вбачає ці витоки в більшовицьких та ширше комуністичних традиціях. Дійсно злочинів та репресій часів більшовицької диктатури можна навести чимало. Але чи були противники більшовизму в цьому плані краще?

Київ у більшовицькому вирі

Минуло 104 роки звідтоді, коли армія Української Народної Республіки дала бій у протистоянні з нестримною силою більшовиків, що наступала на українські землі з одним-єдиним гаслом: "Дайош Кієв! Смєрть Центральной Радє і єйо защітнікам", а командуючий російськими військами Михайло Муравйов, що пізніше влаштує терор в українській столиці напише: "Ету власть ми нєсьом на остріях своіх штиков"