Конференція "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення"

Інститут релігії та суспільства Українського католицького університету запрошує студентів та молодих науковців взяти участь у ХIX Міжнародній науково-практичній конференції "Релігія та глобальні виклики епохи: історичний досвід, реалії сьогодення, перспективи на майбутнє".

Як повідомляють організатори, метою конференції є розглянути глобальні проблеми сьогодення ("гібридні" та інформаційні війни, проблеми біженців, загрози тероризму, духовна безпека людства та ін.) та причетність різних релігійних спільнот до виникнення цих проблем або ж їх вирішення.

Крім того, конференція передбачає також ретроспективний погляд на ангажування релігійних спільнот у глобальні проблеми людства в минулому. У програмі конференції передбачено також відвідини Музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького".

Під час конференції обговорення буде проводитися у таких секціях:

  • Виклики часу та роль релігійних факторів у них: історична ретроспектива.
  • Свідчити та розрізняти правду: загрози інформаційної безпеки людини.
  • Релігійний досвід у подоланні конфліктів та зціленні травм.
  • Конфлікти і глобальні проблеми в Україні та світі.
  • Християнська духовність та вчення Церкви в контексті глобальних загроз сьогодення.
  • Релігія та глобальні виклики: літературно-мистецькі досвіди й контексти.

Конференція відбудеться 28-29 квітня 2017 р. в Українському католицькому університеті за адресою: м. Львів, вул. Свєнціцького, 17. Інститут забезпечує учасникам конференції проживання та харчування. Проїзд за власний кошт учасників.

Для участі в конференції на  e-mail оргкомітету irs@ucu.edu.ua необхідно подати:

  1. Заявку на участь: ПІБ учасника; місце навчання або праці учасника, посада (якщо студент, то факультет і курс); назва доповіді; обрана секція; потреба у використанні проектора під час доповіді; потреба в проживанні; контактний телефон доповідача; е-mail)
  2. Електронний варіант матеріалів доповіді (тези, стислий виклад, статтю).

Останній день подання матеріалів: 31 березня 2017 року

Вимоги до оформлення тез і статей:

  • Файл Microsoft Word
  • Файл має бути названий прізвищем автора латинкою і збережений у форматі - doc
  • Шрифт - Times New Roman
  • Кегль - 14; інтервал - 1,5 пт; всі поля - 2 см.
  • Обсяг наукової статті 5-10 сторінок друкованого тексту. Обсяг тез – 2-3 сторінки.
  • Виноски у тексті підрядкові (внизу кожної сторінки)

Організатори передбачають безоплатну електронну публікацію тез і наукових статей учасників, які особисто виступають на конференції. Увага: конференція не передбачає заочної участі!

За необхідності надається довідка про участь у конференції. Про потребу такої довідки слід попередити завчасно.

Робочі мови конференції: українська, російська, польська, англійська (без синхронного перекладу)

За довідками звертатись в Інститут релігії та суспільства УКУ, e-mail: irs@ucu.edu.ua, або за телефоном 032-240-99-40 (внутрішній 3252 та 3207).

 

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.