В Інгушетії заборонили прославляти Сталіна

22 лютого, напередодні роковин депортації інгуського народу, депутати парламенту республіки Інгушетії одноголосно ухвалили проект закону про заборону вшанування особи Сталіна на території республіки.

Про це повідомляє "Интерфакс".

"Проект закону передбачає заборону на увіковічнення пам’яті Йосипа Сталіна, який піддав масовим репресіям цілі народи, в тому числі й інгушів", — повідомив працівник прес-служби Народних зборів Інгушетії.

Він відзначив, що йдеться не тільки про заборону на встановлення бюстів і пам’ятників, але й  на присвоєння його імені населеним пунктам, вулицям, публічне виправдання його діяльності, розміщення його зображення в громадських місцях і в адміністративних приміщеннях з метою звеличення його особи.

Нагадаємо, 23 лютого 2017 року виповнилося 73 роки з дня депортації інгуського і чеченського народів.

91 250 інгушів були вислані в республіки Середньої Азії за неправдивими звинуваченнями в "зраді Батьківщині". Майже половина депортованих померла на засланні від холоду і хвороб. Репресовані народи були реабілітовані в 1957 році.

Як повідомлялося, соціологічне опитування мешканців Росії показало, що симпатія до постаті Йосипа Сталіна досягла найвищого рівня за останні 16 років.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.