У Росії збирають підписи за поховання Леніна

Петиція, яка закликає російських парламентарів ухвалити рішення про поховання тіла Володимира Леніна, кілька днів тому з’явилася на сайті change.org.

Автор петиції Сергій Шуклінов пропонує захоронити тіло вождя більшовиків у зв’язку зі сторіччям Жовтневої революції, яку він здійснив.

"Росія пройшла крізь численні муки та випробування, завжди прагнучи йти в ногу з прогресом, однак виставляючи на загальний огляд муміфіковане тіло, ми показуємо всьому світу відсталість, прирівнюючи себе до давнього Єгипту", — зазначено в супровідному тексті до петиції.

 

Разом із тим, автор називає Ілліча "безумовно значимою фігурою" в історії Росії та пропонує встановити пам’ятник на місці його захоронення "для всіх охочих".

Станом на 19:30 сьогодні під петицією підписалося 2 636 осіб із 5 тисяч потрібних.

На тому ж сайті є інша петиція, ініційована тим самим автором, під назвою "За організацію Всеросійської Покаянної Хресної ходи". У ній Сергій Шуклінов пропонує покаятися за "богозречення і богоборництво" та "братовбивчу війну", тобто за більшовицький Жовтневий переворот і Громадянську війну в Росії.

Петицію адресовано патріарху Московському Кирилу. Покаянний хресний хід має початися з усіх куточків Росії та завершитися 17 липня 2017 року біля пам’ятника князеві Володимиру в Москві. Наразі підписалося 676 людей із необхідних 1000.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.