АНОНС: Лекція про Романа Шухевича та його зв'язкових

Про діяльність командира УПА Романа Шухевича та про його зв’язкових Катерину Зарицьку, Галину Дидик, Дарію Гусяк, Ольгу Ільків розкаже кандидат історичних наук, дослідниця історії українського національно-визвольного руху Леся Онишко.

5 березня минуло 67 років від дня загибелі Романа Шухевича. Протягом довгих шести з половиною років йому вдавалося чинити опір радянській державній машині завдяки злагодженій унікальній підпільній структурі.

Талановитий військовий діяч, майстер конспірування, адміністратор, візіонер, Шухевич зміг створити таку самодостатню партизанську армію, що продовжувала існувати і діяти й після його загибелі.

 

Разом з ним працювали зв’язкові, до кола обов’язків яких входило налагоджувати функціонування інформаційної служби, стежити за виконанням директив командира, виконувати менеджерські функції, забезпечувати головнокомандувача УПА надійними місцями постою.

Про співпрацю з ними, роль у житті та смерті, останній бій головнокомандувача УПА та справу його життя піде мова в лекції.

Субота, 11 березня, 16.00.

Місце: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

Організатор: Національний музей історії України.

Вхід до музею на лекцію - 30 грн. Попередня реєстрація за формою: https://goo.gl/Rc8J9L. 

Додаткова інформація за телефоном (044) 278-48-64.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".