АНОНС: Лекція про Романа Шухевича та його зв'язкових

Про діяльність командира УПА Романа Шухевича та про його зв’язкових Катерину Зарицьку, Галину Дидик, Дарію Гусяк, Ольгу Ільків розкаже кандидат історичних наук, дослідниця історії українського національно-визвольного руху Леся Онишко.

5 березня минуло 67 років від дня загибелі Романа Шухевича. Протягом довгих шести з половиною років йому вдавалося чинити опір радянській державній машині завдяки злагодженій унікальній підпільній структурі.

Талановитий військовий діяч, майстер конспірування, адміністратор, візіонер, Шухевич зміг створити таку самодостатню партизанську армію, що продовжувала існувати і діяти й після його загибелі.

 

Разом з ним працювали зв’язкові, до кола обов’язків яких входило налагоджувати функціонування інформаційної служби, стежити за виконанням директив командира, виконувати менеджерські функції, забезпечувати головнокомандувача УПА надійними місцями постою.

Про співпрацю з ними, роль у житті та смерті, останній бій головнокомандувача УПА та справу його життя піде мова в лекції.

Субота, 11 березня, 16.00.

Місце: Національний музей історії України, м. Київ, вул. Володимирська, 2.

Організатор: Національний музей історії України.

Вхід до музею на лекцію - 30 грн. Попередня реєстрація за формою: https://goo.gl/Rc8J9L

Додаткова інформація за телефоном (044) 278-48-64.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.

Переможний бій Чорних Запорожців під командою латвійця Карліса Броже

"Гаряче було москалям не так від травневого сонця, як від вогню Чорних пластунів та від влучної стрілянини гарматчиків". 30 травня 1920 року відбувся переможний бій "Чорних запорожців" над більшовиками біля села Вербка поблизу Вінниці

Година папуги. Ґудзики з Харкова

Станіслав Мікке вчепився у київського прокурора Андрія Амонса: "Хто це зробив?!" Більшість могил мала дивну рису — сліди від величезних бурів: земля була перемішана із перемеленими людськими кістками, зітлілим одягом та металевими ґудзиками. Подекуди траплялися великі грудки якогось білого хімікату.