Спецпроект

За оригінал "списку Шиндлера" планують виручити $2,4 млн

На продаж виставили один із оригінальних "списків Шиндлера", який німецький промисловець Оскар Шиндлер використовував, щоб урятувати понад 1200 євреїв у часи Голокосту.

Документ, увічнений у романі Томаса Кініллі "Ковчег Шиндлера" (інша назва "Список Шиндлера"), покликаний був захистити єврейських робітників від депортації та смерті. Очікується, що за "список Шиндлера" вдасться виручити понад $ 2,4 млн, повідомляє "The Guardian".

Цей список один із семи, які існують. Його уклав бухгалтер Шиндлера Іцхак Штерн, зображений Беном Кінгслі у відомому фільмі Стівена Спілберга 1993 року. На продаж на відомому сайті "Moments in Time", який спеціалізується на продажі історичних документів і фото, виставили передостанній документ, датований 18 квітня 1945 року.

У переліку – 801 єврейський чоловік, що працював на фабриці Шиндлера в окупованій Чехословаччині. Усіх їх перевезли з нацистського концтабору Плашув в окупованій Польщі.

Список на 1200 єврейських в'язнів концтабору, яких Оскар Шиндлер найняв на свою фабрику. Зберігається в Меморіалу Голокосту "Яд-Вашем". Фото: Michael Latz/AP

Гендиректор "Мoments in Time" Гері Зімет у коментарі для "The Guardian" сказав, що ця копія списку, зроблена через копірку, "спочатку належала племіннику Іцхака Штерна". Штерн, який помер у 1969 році, працював у Шиндлера бухгалтером і друкував його списки.

Оригінальний список євреїв Шиндлера був створений восени 1944 року самим Шиндлером, Штерном і Мітеком Пемпером, в’язнем концтабору Пляшув, що служив особистим секретарем у коменданта табору Амона Гета (Amon Göth).

Список використовували, щоб захистити робітників, урятованих Шиндлером із табору, коли нацисти відступали на захід і закривали концтабори, розташовані на сході. В’язнів евакуювали на захід до газових камер Аушвіца.

Шиндлер, який уже давав хабарі для того, щоб захистити євреїв, що працювали на його фабриці емальованого посуду, переконав Гета дозволити йому його робочу силу в Судети під час евакуації фабрики. Цей крок урятував їх від майже гарантованої смерті.

Шиндлер витратив увесь свій капітал для захисту своїх працівників від газових камер. У 1963 році ізраїльський уряд нагородив його званням "Праведника народів світу". Після своєї смерті 1974 року він став єдиним колишнім членом нацистської партії, якого поховали на г. Сіон у Єрусалимі. Нині понад 8000 людей є нащадками євреїв, врятованих Шиндлером.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.