Зовнішня розвідка оприлюднила документи про вбивцю Бандери і боротьбу з еміграцією

Служба зовнішньої розвідки України почала оцифровку фондів свого архіву. Уже доступні онлайн документи про вербування вбивці С. Бандери Богдана Сташинського, стеження за С. Петлюрою, роботу спецслужб в середовищі української еміграції тощо.

Про це повідомляє "ГалІнфо".

Так, зокрема СЗРУ розсекретила, оцифрувала і оприлюднила архівні матеріали про агента КГБ Богдана Сташинського, який вбив провідників ОУН Степана Бандеру та Льва Ребета.

Сім томів справи про вербування агента, здійснення ним провокацій проти оунівського підпілля на території Західної України та підготовку до терористичних актів проти лідерів українських емігрантських організацій нині доступні он-лайн.

Анкета Богдана Сташинського - агента МГБ-КГБ "Олега"

Також розвідка розсекретила архівні матеріали про спробу органів держбезпеки Радянського Союзу в період 1933-1936 рр. завербувати одного з керівників розвідки Української Народної Республіки Василя Недайкашу. 

Ці матеріали свідчать про неодноразові спроби агентів ОГПУ встановлювати контакти з Василем Недайкашею під час його мешкання у Франції, залучати його до співпраці, спонукати до розкриття ним розвідувальної мережі уряду УНР в екзилі на території Радянської України і до сприяння у спробах завербувати керівника спецслужби УНР в екзилі генерал-хорунжого Всеволода Змієнка.

Крім цього, також доступні й інші матеріали:

  • Українська еміграція 20-30-х років минулого сторіччя в архівних документах розвідки;
  • Діяльність української політичної еміграції у міжвоєнний період 1920-1930-х років у документах органів державної безпеки СРСР;
  • Розсекречені документи стосовно Симона Петлюри.

Переглянути архів розсекречених та оцифрованих документів Служби зовнішньої розвідки України можна за посиланням.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.