Спецпроект

АНОНС: У Києві дискутуватимуть про образ жінки в радянській пропаганді під час Голодомору

У рамках програми "Seminarium" відбудеться чергове засідання на тему "Жінки в колгоспах – велика сила": пропаганда і реальний жіночий досвід у часи Голодомору".

Радянська пропаганда традиційно концептувала жіночий історичний досвід 1930-х рр. у образах міцних і радісних селянок-трудівниць.

На тлі ушанування трагедії Голодомору 1932 – 1933 рр. у комеморативних практиках сучасної України, публіцистичних і навіть наукових публікаціях ствердився образ Жінки як уособлення трагедії цілої української нації. Поволі в суспільній свідомості практично сформувалася йзакріпилася стійка асоціація поміж двома поняттями – жінка і жертва.

І хоча українські жінки в часи сталінської "революції згори" та Голодомору зазнавали неймовірних труднощів і невимовних страждань, чи варто представляти жіночий історичний досвід цієї доби виключно в образах страждань і втрат?

Чи може варто також пам’ятати і знати про різні прояви дієздатності жінок у драматичних обставинах боротьби за Гідність і Життя?

 

Питання до обговорення:

-       Чи можнаговорити про гендерний вимір Великого Голоду?

-       Що ми знажмо про жіночі методи протидії насильницькій експропріації майна та жіночі стратегії виживання в умовах Голодомору?

-       Як конструювався в 1930-ті рр. офіційний образ "жінки-суспільниці, жінки-трудівниці"?

Про це та інше важливе – від відомих істориків, дослідниць гендерної історії України Оксани Кісь і Ольги Лабур на черговому засіданні програми Semіnarium, на Грушевського 4, у Києві. Запрошуємо! Буде цікаво

Четвер, 23 березня, 15.00

Місце: конференц-зала Інституту історії України НАН України, ауд. 615, 6-й поверх (Київ, вул. Грушевського, 4).

Організатори:  Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору, Інститут історії України НАН України. 

Вхід вільний.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.