У Запоріжжі увічнять пам’ять генерал-хорунжого армії УНР Марка Безручка

У рамках відзначення сторіччя початку Української революції 1917-1921 років у Запорізькій ОДА відбулося перше засідання робочої групи з увічнення пам’яті генерал-хорунжого армії Української Народної Республіки Марка Безручка.

Про це повідомляє сайт Запорізької ОДА.

Відкриваючи засідання, директор Департаменту культури, туризму, національностей та релігій облдержадміністрації Владислав Мороко зазначив, що настав час відкрити маловідомі сторінки історії, повернути імена справжніх українських героїв.

Голова громадської організації "Національна безпека України" Павло Куліш повідомив, що кошти на виготовлення пам’ятника виділить благодійний фонд "Героїка", який відомий своїми проектами у сфері відродження національної пам’яті.

Громадський діяч наголосив, що постать Марка Безручка стала символом спільної боротьби за свободу українського та польського народу.

Фото: Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю ЗОДА

Наразі запоріжців просять визначитися з місцем розташування монумента.

Думки присутніх з цього питання розділилися. Генеральний директор Національного заповідника "Хортиця" Максим Остапенко запропонував розмістити погруддя біля Інституту післядипломної педагогічної освіти, неподалік католицького храму. 

На думку доктора історичних наук Георгія Шаповалова, воно має бути встановлено напроти колишнього Народного дому, у сквері на пл. Свободи.

Професор Запорізького національного університету Федір Турченко схиляється до думки, що пам’ятник буде доречним у парку біля Театру ляльок, де у 1917-1918 роках діяв осередок просвітницького руху.

Відомий запорізький краєзнавець, дослідник визвольного руху Юрій Щур вважає, що настав час створити єдину монументальну композицію Майдану Волі, що має поєднувати подвиг героїв національно-визвольних змагань ХХ століття та загиблих бійців антитерористичної операції.

Учасники дискусії вирішили протягом двох тижнів ретельно опрацювати юридичні аспекти реалізації проекту та вивчити всі можливі локації розміщення пам’ятника видатному захиснику України Марку Безручку.

Довідка:

Марко Безручко – генерал-хорунжий Армії УНР. Народився 31 жовтня 1883 року в м. Великий Токмак, нині – Токмак Запорізької обл. Закінчив Одеське піхотне юнкерське училище та Миколаївську військову академію у Санкт-Петербурзі, був на фронтах Першої світової війни. 

У травні 1918 року вступив до армії Української держави, служив у Генеральному штабі, очолював штаб корпусу Січових стрільців. З 1920 року Марко Безручко командував 6-ю Січовою дивізією армії УНР, зокрема 6 травня 1920 року разом із польськими частинами звільняв Київ від більшовиків.

Із початком контрнаступу радянських військ разом із своїм начальником штабу Всеволодом Змієнком Безручко організовував героїчну оборону міста Замостя проятгом 28 серпня – 2 вересня 1920 року. Українсько-польські підрозділи чисельністю до 4 тис. осіб завдали нищівної поразки 16-тисячній Першій кінній армії Будьонного та не дали перекинути підкріплення розгромленим військам Тухачевського під Варшавою.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.