АНОНС: Про іноземців у лавах УПА — зустріч з істориком Олегом Стецишиним у Львові

В УПА воювали не тільки українці. Серед повстанців були кримські татари, німці, бельгійці, голландці, вірмени, узбеки, грузини... Як вони туди потрапили? Як вони почували себе у новій для них ролі? І яку роль відіграли вони самі? Про це варто поговорити з автором книги про це непересічне явище Олегом Стецишиним.

Остання книжка Олега Стецишина "Бандерівський інтернаціонал" розповідає про участь іноземців та представників національних меншин у складі Української повстанської армії: грузинів, азербайджанців, білорусів, росіян, вірменів, татар, литовців, узбеків, євреїв, австрійців, бельгійців, французів, італійців, німців тощо.

Як вони потрапили до лав УПА, як воювали та як згодом склалася їхня доля — захопливо і ґрунтовно викладає автор на основі архівних документів, свідчень вояків, праць з історії визвольного руху.

"Ми можемо тільки пишатися тим фактом, що у визвольному русі ми не були самотніми. Адже навіть за умов цілковитої непідтримки провідними державами світу нашої боротьби за свободу, українців не залишили напризволяще пересічні громадяни цих країн. Право української нації на самовизначення зі зброєю в руках активно відстоювали представники практично усіх націй Центрально-Східної Європи", — каже журналіст і дослідник Олег Стецишин.

 

"Знищити Москву, як велику імперію, зможемо лише тоді, коли на всіх московських землях постануть самостійні національні держави. Іншої дороги немає", — зазначалося в інструкції ОУН.

Де й коли відбулася перша Конференція поневолених народів Східної Європи й Азії, чиїм голосом мовило повстанське радіо "Афродита" англійською і французькою, звідки і для кого була в УПА халяльна їжа?

Як складалися долі 16-річного росіянина Чермошенцева, загадкового бойовика Келлера – одного з керівників Кенгірського повстання, та іноземців в лавах УПА?

Про все це та багато іншого ви зможете поговорити безпосередньо з автором на зустрічі в Книгарні "Є" сьогодні.

Четвер, 9 березня, 18.30

Місце: книгарня "Є", Львів, пр. Свободи, 7.

Організатори: Центр досліджень визвольного руху та книгарня "Є".

Вхід вільний.

Контакти: 032 2357368 (книгарня "Є").

«Кожен має знати, що без його, або її зусиль нічого не зміниться»: Олександра Матвійчук

Публічне інтерв'ю із правозахисницею Олександрою Матвійчук у рамках виставки ГОЛОСИ Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.