АНОНС: У Києві презентують аналітичний звіт про європейські законодавчі практики з декомунізації

Дослідники презентують аналітичний звіт, чим українська реформа декомунізації відрізняється від аналогічних в інших європейських країнах та як іноземні науковці оцінюють результати відкриття архівів радянських спецслужб в Україні.

Презентація приурочена до другої річниці прийняття "декомунізаційного пакету законів", яка минула 9 квітня.

У презентації візьмуть участь:

  1. Сергій Рябенко — співавтор аналітичного звіту, юрист Українського інституту національної пам’яті.
  2. Андрій Когут — співавтор аналітичного звіту, директор Галузевого державного архіву Служби безпеки України.
  3. Др. Дмитро Мєшков — науковий співробітник Nordost-Institut (Інститут історії та культури німців у Північно-Східній Європі).

В аналітичну звіті, що презентують на прес-конференції, автори розглядали законодавчі практики Чехії, Польщі, Литви, Латвії, Естонії, Німеччини, Словаччини, Болгарії, Албанії, Угорщини, Молдови, Грузії і Румунії, та аналізували європейські документи — резолюції Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї ОБСЄ та рекомендації Комітету міністрів Ради Європи.

 

Окремо буде представлена архівна складова декомунізації — як оцінюють іноземні дослідники роботу в українських архівах після проведення реформи та як виглядає аналогічна європейська практика.

Також на завершення учасники покажуть інформаційний ролик про те, як отримати доступ до документів комуністичних спецслужб в Україні.

12 квітня, середа, 14.30

Місце: Український кризовий медіа-центр,вул. Хрещатик, 2, м. Київ.

Вхід вільний.

 

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.