АНОНС: Музей Майдану презентує у Львові виставку "ВІДВАЖНІ: наші Герої"

20 квітня Національний Музей Революції Гідності презентує у Львівській політехніці виставку "ВІДВАЖНІ: наші Герої"

Виставка "ВІДВАЖНІ: наші герої" присвячена поколінням борців за незалежність України від часу революції 1917–21 років до Революції Гідності.

Проект висвітлює образи борців за свободу, зокрема через показ революційного вбрання й атрибутики цього століття та минулого. Зусиллями низки партнерів втілено на сцені в динамічному показі та відзнято різні типажі борців доби Української Революції, Холодного Яру, Української повстанської армії, Революції на Граніті, Помаранчевої революції, Революції гідності. 

 

"Для нас важливо, що ця виставка буде експонуватися саме у Львівській політехніці. Адже сотні наших студентів і працівників були активними учасниками Революції на Граніті, Помаранчевої Революції та Революція Гідності. Випускник Юрій Вербицький став одним із першим у Небесній Сотні. Сподіваємося, що наша молодь, оглянувши виставку, надихнеться відвагою й утвердить власне розуміння гідності та честі", – зазначає професор Юрій Бобало, ректор Національного університету "Львівська політехніка".

"В умовах війни на Сході України варто частіше згадувати доленосні події, які стали символом боротьби за свободу та гідність. Майдан перестав бути назвою місцевості. Це символ Свободи. Саме тому, Революцію Гідності, протестний рух 2004 року можна вважати продовженням не лише Революції на граніті 1991 року, а й Української революції 1917–1921 років, визвольних змагань часів Першої та Другої світових війн і повоєння", – пояснює ідею виставки Ігор Пошивайло, директор Музею Революції Гідності. 

 

Експозиція складається з 6 модулів, на яких представлено художній реконструйований типаж певної революційної  епохи та монітор із демонстрацією спеціально виготовленого тематичного відеоролика кінохроніки, художніх колажів із архівних світлин і текстів. 

20 квітня, четвер, 14.00 

Місце: Національний університет "Львівська політехніка", корпус 1 (Львів, вул.  Карпінського, 2/4) 

Організатори: Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музей Революції Гідності; Національний університет "Львівська політехніка"; Студентське братство "Львівської політехніки". 

Партнери: Український інститут національної пам’яті; Український інститут історії моди; Військово-історичний клуб "Повстанець"; Центральний державний кінофотофоноархів України імені Г. С. Пшеничного.

Виставка діятиме щобудня з 8:30 до 17:00.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.