Вийшов друком збірник документів про аварію на ЧАЕС, які раніше не публікувалися

До 31-х роковин аварії на Чорнобильській АЕС світ побачило унікальне видання документів "Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986-1988)", які раніше не публікувалися.

 

Збірник містить матеріали, що розкривають оперативну роботу владних структур з евакуації населення із небезпечних зон, його розміщення, надання медичної допомоги, прогнозні оцінки та роздуми представників вищої управлінської гілки, профільних відомств і наукових установ щодо подолання техногенної катастрофи.

Вони відтворюють не офіційну та загальноприйняту відповідними інстанціями позицію, не стислу та відпрацьовану до кінця інформацію, а розкривають механізм прийняття рішень в надзвичайних умовах, містять прогнозні оцінки та роздуми, дають уявлення про сприйняття і розуміння представниками вищої управлінської гілки, профільних відомств і наукових установ ситуації, що склалася і навіть передають емоційну атмосферу, в якій відбувалось обговорення питань.

Всього до видання включено 130 документів за період від 3 травня 1986 р. до 9 листопада 1988 р., що зберігаються у фонді "Центральний комітет Комуністичної партії України" Центрального державного архіву громадських об’єднань України. Це перші примірники протоколів, засвідчені підписом керівника Оперативної групи Політбюро ЦК КПУ, стенограми засідань, рішення Оперативної групи, а також оригінали документів, що додавалися до розгляду окремих питань. Всі документи мали високий рівень таємності, а тому зберігалися у так званій "окремій папці" ЦК КПУ.

Унікальність збірника полягає у тому, що він об’єднав корпус документів Оперативної групи Політбюро Центрального комітету Компартії України, спеціально створеної для ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які раніше не публікувалися. Видання стало результатом спільної роботи Центрального державного архіву громадських об’єднань України та Інституту історії України НАН України.

З повною версією збірника "Чорнобиль. Документи Оперативної групи ЦК КПУ (1986-1988)" можна ознайомитись у вільному доступі на офіційних сайтах Центрального державного архіву громадських об’єднань України  та Інституту історії України НАН України.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.