Фігури двох жінок у загиблих Помпеях виявилися чоловіками. ФОТО

Дослідження двох фігур, знайдених в обіймах одне одного, показало, що це двоє чоловіків, а не жінки, як вважалося раніше.

Про це повідомляє The Telegraph. Два тіла, які обіймають одне одного, були знайдені під час дослідження загиблого від виверження вулкану Везувій давньоримського міста Помпеї і спершу дістали назву "Дві діви".

Однак під час дослідження, здійсненого на початку квітня 2017 року, науковці дійшли висновку, що це — двоє чоловіків.

"Ми завжди припускали, що це були дві жінки, як обійнялися. Але комп’ютерна аксіальна томографія та ДНК-аналіз показали, що то насправді чоловіки. Не можна сказати точно, чи були вони коханцями, але можна припустити, зважаючи на те, в якій позиції знайшли їхні тіла. Точно сказати важко", — говорить генеральний директор археологічного музею Помпеї Массімо Осанна (Massimo Osanna).

Фото: FOTONEWS / SPLASH NEWS / RENNA 

Останні два роки реставратори опрацьовували добре збережені гіпсові зліпки 86 жертв, які опинилися в пастці в Помпеях після смертоносного виверження Везувію у 79 році н. е.

Тисячі загинули, коли розплавлене каміння, вулканічний попіл та смертельні гази заполонили римське місто під час виверження, яке тривало два дні.

Тіла "Двох дів" були знайдені в Будинку Криптопортика під час розкопок, якими керував археолог Вітторіо Спінаццола (Vittorio Spinazzola) під час перебування на посаді керівника музею в Помпеях на початку ХХ ст.

Одне з двох тіл лежить під прямим кутом до іншого, поклавши йому голову на груди.

 Фото: FOTONEWS / SPLASH NEWS / RENNA

Усебічні антропологічні дослідження кісток і зубів пари показали, що один із них був молодим чоловіком віком біля 18 років, а другий — дорослим чоловіком, якому 20 років або більше.

Голова команди дослідників Помпеїв професор Стефано Ванакоре (Stefano Vanacore) заявив, що визначити характер стосунків між двома чоловіками неможливо.

"Коли було виявлено, що це не двоє дівчат, а чоловіки, деякі науковці припустили, що між ними міг бути емоційний взаємозв’язок. Але ми говоримо про гіпотезу, яку вже ніколи не можна буде перевірити", — пояснив він.

Фото: FOTONEWS / SPLASH NEWS / RENNA

Під час потужного виверження Везувія багато жертв було поховано під шарами попелу, який затвердів до стану пемзи (пористого вулканічного матеріалу) і зберіг їх тіла.

З часом м’які тканини тіл розклалися, і в ХІХ ст. археологи почали заливати утворені порожнини гіпсом. Коли гіпс затвердів, археологи зачистили пемзу навколо тіл, щоб отримати точні зліпки загиблих. Ці тіла й досліджує команда науковців сьогодні.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.