Статуї римського імператора Костянтина повернули вказівний палець, який відпав від неї 500 років тому

У римському музеї до статуї колос Костянтина Великого прикріпили палець, який відпав ще у XVI столітті.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Фото: Adam Eastland/Alamy

Дослідники вважають, що вказівний палець відірвався, коли в 1584 році сферу, яку тримав Костянтин, відокремили від руки та помістили на вершину колони, що стояла на Аппієвій дорозі — найважливій дорозі Римської імперії.

Палець знайшли в колекції маркіза Джампьетро Кампала, яку придбав Лувр у 1836 році. У 1913 році знахідку в Луврі помилково класифікували як палець ноги, але у 2018 році дослідниця встановила, що все ж таки це фрагмент пальця на руці. Здогадку підтвердили за допомогою 3D-графіки — археолог Лувру поєднав модель пальця з моделлю колоса, і вони ідеально збіглися.

Палець "ідеально" поновили на його законному місці з використанням "неінвазивної, оборотної та невидимої системи".

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.

"Ритуал пам’ятання має бути дією", - Катерина Даценко

Інтерв’ю зі співзасновницею ГО "Вшануй" Катериною Даценко для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Путч, зупинений бананом, та інші курйози з історії Сейшельських островів

Майже загублені в Індійському Океані Сейшельські острови не часто потрапяли на шпальти світових медіа – а до туристичного буму кінця XX сторіччя й поготів. Утім, траплялися і винятки. Як 25 листопада 1981 року. Ще б пак – в цей день у далекій державі відбулася спроба державного перевороту, ще й за участю одного з найвідоміших на планеті ватажків іноземних найманців. До того ж в історію зрештою виявилися втягнутими кілька інших країн, зокрема Південна Африка та Індія. Щоправда, в підсумку спроба путчу виявилася невдалою. А причиною провалу став… звичайний банан.

Таємниця смерті Михайла Грушевського. Невідомі одкровення лікарки

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які стосуються Михайла Грушевського. Відображена в них інформація свідчить про те, що до постаті голови Української Центральної Ради органи нквс/кдб проявляли неабиякий оперативний інтерес в усі періоди його життя і навіть після смерті. Зокрема, йдеться про те, що до з'ясування обставин загадкової смерті академіка поверталися через понад 20 років після того, як це сталося 24 листопада 1934 року.