Статуї римського імператора Костянтина повернули вказівний палець, який відпав від неї 500 років тому

У римському музеї до статуї колос Костянтина Великого прикріпили палець, який відпав ще у XVI столітті.

Про це повідомляє The Guardian.

 
Фото: Adam Eastland/Alamy

Дослідники вважають, що вказівний палець відірвався, коли в 1584 році сферу, яку тримав Костянтин, відокремили від руки та помістили на вершину колони, що стояла на Аппієвій дорозі — найважливій дорозі Римської імперії.

Палець знайшли в колекції маркіза Джампьетро Кампала, яку придбав Лувр у 1836 році. У 1913 році знахідку в Луврі помилково класифікували як палець ноги, але у 2018 році дослідниця встановила, що все ж таки це фрагмент пальця на руці. Здогадку підтвердили за допомогою 3D-графіки — археолог Лувру поєднав модель пальця з моделлю колоса, і вони ідеально збіглися.

Палець "ідеально" поновили на його законному місці з використанням "неінвазивної, оборотної та невидимої системи".

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.