АНОНС: У Києві презентують виставку "Втрачений світ" до 70-х роковин акції "Вісла"

У Національному музеї історії України представлять виставку "Втрачений світ", приурочено до 70-х роковин депортації українців у межах операції "Вісла".

У презентації візьмуть участь представники уряду, керівники Українського інституту національної пам’яті, Тернопільської ОДА та Національного музею історії України.

Від депортації до заборони вживати слово "українець". Спустошені землі.  Перерваний спадок. Загублені життя. Втрачений світ. Старовинні предмети одягу, писанки, дерев’яні скульптури, фоторепродукції дерев’яних храмів Лемківщини та інші експонати і розкажуть про унікальну культуру українців, що стали жертвою акції "Вісла".

Депортація українців та їх розпорошення по всій території північної та західної частини Польщі здійснювалась військами. Навмисно були спалені українські житла, зруйновано церкви та українські цвинтарі. За три місяці близько 150 тис. осіб втратили свою малу батьківщину. Україна ж втратила цілий пласт культури.

 

Виставка "Втрачений світ" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України, Тернопільської ОДА та Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Нагадаємо, що акція "Вісла" (28 квітня – 29 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

27 квітня, четвер, 13.00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, Київ).

Організатори: Українськой інститут національної пам’яті, Національний музей історії України, Тернопільська ОДА та Тернопільський обласний краєзнавчий музей.

Вхід за квитками до музею.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.