АНОНС: У Києві презентують виставку "Втрачений світ" до 70-х роковин акції "Вісла"

У Національному музеї історії України представлять виставку "Втрачений світ", приурочено до 70-х роковин депортації українців у межах операції "Вісла".

У презентації візьмуть участь представники уряду, керівники Українського інституту національної пам’яті, Тернопільської ОДА та Національного музею історії України.

Від депортації до заборони вживати слово "українець". Спустошені землі.  Перерваний спадок. Загублені життя. Втрачений світ. Старовинні предмети одягу, писанки, дерев’яні скульптури, фоторепродукції дерев’яних храмів Лемківщини та інші експонати і розкажуть про унікальну культуру українців, що стали жертвою акції "Вісла".

Депортація українців та їх розпорошення по всій території північної та західної частини Польщі здійснювалась військами. Навмисно були спалені українські житла, зруйновано церкви та українські цвинтарі. За три місяці близько 150 тис. осіб втратили свою малу батьківщину. Україна ж втратила цілий пласт культури.

 

Виставка "Втрачений світ" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України, Тернопільської ОДА та Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Нагадаємо, що акція "Вісла" (28 квітня – 29 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

27 квітня, четвер, 13.00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, Київ).

Організатори: Українськой інститут національної пам’яті, Національний музей історії України, Тернопільська ОДА та Тернопільський обласний краєзнавчий музей.

Вхід за квитками до музею.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.