АНОНС: У Києві презентують виставку "Втрачений світ" до 70-х роковин акції "Вісла"

У Національному музеї історії України представлять виставку "Втрачений світ", приурочено до 70-х роковин депортації українців у межах операції "Вісла".

У презентації візьмуть участь представники уряду, керівники Українського інституту національної пам’яті, Тернопільської ОДА та Національного музею історії України.

Від депортації до заборони вживати слово "українець". Спустошені землі.  Перерваний спадок. Загублені життя. Втрачений світ. Старовинні предмети одягу, писанки, дерев’яні скульптури, фоторепродукції дерев’яних храмів Лемківщини та інші експонати і розкажуть про унікальну культуру українців, що стали жертвою акції "Вісла".

Депортація українців та їх розпорошення по всій території північної та західної частини Польщі здійснювалась військами. Навмисно були спалені українські житла, зруйновано церкви та українські цвинтарі. За три місяці близько 150 тис. осіб втратили свою малу батьківщину. Україна ж втратила цілий пласт культури.

 

Виставка "Втрачений світ" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України, Тернопільської ОДА та Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Нагадаємо, що акція "Вісла" (28 квітня – 29 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

27 квітня, четвер, 13.00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, Київ).

Організатори: Українськой інститут національної пам’яті, Національний музей історії України, Тернопільська ОДА та Тернопільський обласний краєзнавчий музей.

Вхід за квитками до музею.

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.