АНОНС: У Києві презентують виставку "Втрачений світ" до 70-х роковин акції "Вісла"

У Національному музеї історії України представлять виставку "Втрачений світ", приурочено до 70-х роковин депортації українців у межах операції "Вісла".

У презентації візьмуть участь представники уряду, керівники Українського інституту національної пам’яті, Тернопільської ОДА та Національного музею історії України.

Від депортації до заборони вживати слово "українець". Спустошені землі.  Перерваний спадок. Загублені життя. Втрачений світ. Старовинні предмети одягу, писанки, дерев’яні скульптури, фоторепродукції дерев’яних храмів Лемківщини та інші експонати і розкажуть про унікальну культуру українців, що стали жертвою акції "Вісла".

Депортація українців та їх розпорошення по всій території північної та західної частини Польщі здійснювалась військами. Навмисно були спалені українські житла, зруйновано церкви та українські цвинтарі. За три місяці близько 150 тис. осіб втратили свою малу батьківщину. Україна ж втратила цілий пласт культури.

 

Виставка "Втрачений світ" є спільним проектом Українського інституту національної пам’яті, Національного музею історії України, Тернопільської ОДА та Тернопільського обласного краєзнавчого музею.

Нагадаємо, що акція "Вісла" (28 квітня – 29 липня 1947 року) – військово-політична операція польської комуністичної влади, що стала інструментом етнічної чистки та полягала у депортації всього українського населення з південно-східних регіонів Польщі (Лемківщина, Холмщина, Надсяння й Підляшшя) до її північно-західних земель.

27 квітня, четвер, 13.00.

Місце: Національний музей історії України (вул. Володимирська, 2, Київ).

Організатори: Українськой інститут національної пам’яті, Національний музей історії України, Тернопільська ОДА та Тернопільський обласний краєзнавчий музей.

Вхід за квитками до музею.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище