У Новому Орлеані протестують проти знесення пам'ятників конфедератам. ФОТО

Вранці 24 квітня 2017 року в Новому Орлеані, США демонтували перший із чотирьох пам’ятників конфедератам. Такі дії викликали несхвалення й протести частини суспільства.

Про це пише видання Upworthy.

У 2015 році міська рада Нового Орлеана проголосувала за знесення чотирьох пам’ятників конфедератам, що були одною зі сторін Громадянської війни в США 1861—1865 роках.

Першою демонтували стелу, яка увічнювала спробу місцевої Білої ліги (расистська воєнізована організація) скинути уряд Нового Орлеана 14 вересня 1874 року.

 

З 1934 по 1981 рік, коли напис на пам’ятнику був завішений, стела була причетна до схвалення вищості білої раси:  

"Мак-Енері та Пенн, обрані білими людьми губернатором і віце-губернатором, прийшли до влади, як і належало, скинувши уряд політичних авантюристів, змістивши узурпаторів губернатора Келлогга (білого) і віце-губернатора Антуана (кольорового). Війська Сполучених Штатів взяли уряд штату і відновили узурпаторів, проте національній вибори в листопаді 1876 році визнали вищість білих на Півдні й віддали наш штат нам". Фото: twitter.com/HelenKennedy

Робітники, що займалися демонтажем пам’ятника, зіткнулися з погрозами насильства з боку прихильників його збереження, тому їм довелося виконувати роботу в касках і бронежилетах під покровом ночі та охороною снайперів.

Поширеним аргументом на користь збереження пам’ятників епохи Конфедерації є твердження, ніби їх знесення буде формою "стирання пам’яті".

Політик-республіканець Корі Стюарт, який балотується на губернатора Вірджинії, навіть заявив, що знесення монумента означає, що "ІДІЛ виграла".

Дехто вдався до чудернацьких заяв, ніби знесення пам’ятника означає прихід марксизму.

Але, пише автор статті Паркер Моллой, ніхто не збирається забувати Конфедерацію, особливо ті, чиї предки від неї постраждали. Щоб знайти того, хто вважатиме, що артефакти громадянської війни не слід відображати у музей у відповідному контексті, треба буде постаратися.

Деякі пам’ятники просто увіковічнюють історичну подію чи особистість. Та інші відверто їх прославляють, і між першим і другим може бути дуже тонка лінія. На думку автора, є кращі способи пам’яті про ключові моменти історії без прославляння тих, хто боровся за збереження рабства.

Фото: Gerald Herbert/AP

За даними видання The Atlantic, на 2016 рік у США налічувалося біля 1500 пам’ятників Конфедерації, деякі з них — навіть у регіонах, що ніколи не належали до неї.

Країна всіяна статуями командвачу армією Півдня Роберту Е. Лі, президентові Конфедерації Дефферсону Дейвісу і генералу армії Конфедерації П’єру Гюставу Тутану де Борегару. 

ДОВІДКА:

Конфедеративні штати Америки ("Конфедерація") — об'єднання 11 південних штатів, чия економіка ґрунтувалася на сільському господарстві та праці чорношкірих рабів. Їм протистояли 24 промислові північних штати, згрутовані в Союз штатів.

У 1861—1865 між Конфедерацією та Союзом північних штатів точилася Громадянська війна, яка завершилася поразкою Півдня. Одною з причин війни було ставлення сторін до скасування рабства по всій державі.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.