Невідомі облили фарбою знак на честь дивізії "Галичина" в Тернополі

У Тернополі невідомі облили червоною фарбою пам’ятний знак на честь дивізії військ СС "Галичина"

Як повідомила прес-служба міської ради Тернополя, це сталося 27 квітня у парку Топільче напередодні 74-ї річниці створення дивізії, передає ZAXID.net.

Зазначається, що акт вандалізму над пам’ятним знаком на честь дивізії виявили працівники КП "Об'єднання парків культури і відпочинку" зранку 27 квітня.

"Невідомі облили пам’ятник червоною фарбою напередодні 28 квітня – дня вшанування воїнів СС "Галичина" і 74-ї річниці створення дивізії. Працівники комунального підприємства звернулися у поліцію, а також оперативно очистили пам’ятний знак від фарби", – йдеться в повідомленні міськради.

Як зазначають тернопільські ЗМІ, пам’ятний знак воякам на початку алеї у тернопільському парку плюндрують не вперше.

Алею на честь вояків дивізії "Галичина" і пам’ятний знак на її початку у парку "Топільче" в Тернополі вперше заклали в травні 2009 року. Невдовзі вандали знищили усі висаджені дуби, а також знак, встановлений на честь дивізії.

У жовтні 2013 року і алею, і знак заклали вдруге.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.