АНОНС: Вахтанг Кіпіані представить видання "ІП" в чотирьох містах Волині. РОЗКЛАД

Книжка "ОУН і УПА. "Зродились ми великої години…" становить собою корпус текстів, авторами яких є впливові науковці, журналісти, громадські діячі та дисиденти.

Мовою фактів, свідчень, спогадів, побутових подробиць і навіть філософських міркувань вони відповідають на гострі питання, намагаючись відшукати правду про відчайдушних борців за українську державність — про бандерівців, у лапках і без.

10 цікавих фактів про бандерівців із книги:

• У тексті військової присяги УПА було чітко сформульовано мету боротьби — здобути Українську Соборну Самостійну Державу, а саму клятву адресовано рідному народу та землі.

• Кожен член ОУН був зобов’язаний знати тлумачення символіки національного та організаційного прапорів.

Зі збірника вишкільних матеріалів (1950р.): "Українським національним прапором є синьо-жовтий прапор. Розуміється його як синє голубе небо і українські лани золотої пшениці, наповнені гарячим сонцем. Синьо-жовтий прапор – символ живучості краси і природної сили українського народу".

• Ліквідація тіла командира УПА стала важливим таємним завданням для чекістів, і його вони виконали на відмінно: минуло багато років по загибелі Головного командира УПА Романа Шухевича, а місце його поховання залишається невідомим.

• Основна мета діяльності ОУН(б) — "боротьба за суверенну соборну Українську Державу, за владу українського народу на українській землі", а також "проти комуністичного світогляду", "за розвал московської тюрми народів".

• Із наказу Головного командира УПА Романа Шухевича-"Тараса Чупринки" від 14 жовтня 1947 року: "…Визнається день 14-го жовтня 1942 року днем постання УПА".

• Уперше назву Українська повстанська армія "Поліська Січ" ужито в наказі Тараса Бульби-Боровця № 21 від 16 листопада 1941 року.

• Статистика свідчить: Українська повстанська армія та підпілля ОУН не мали "буржуазного" характеру. Землероби переважали як серед місцевих, так і з-поміж немісцевих повстанців.

• Збройні виступи проти представників Третього рейху бандерівці почали здійснювати ще восени 1942 року. Цим пояснюється спроба пов’язати дату створення УПА зі святом Покрови.

• Поляки прагнули спільної з українцями свободи від Російської імперії, притому йшлося про спільне існування в межах польської держави. Коли ж українські революціонери услід за поляками виголосили прагнення до незалежності, то на них одразу було навішено ярлики "колаборанти" і "бандити".

• Степан Бандера запропонував усім членам ОУН вивільнений через ув’язнення час приділити посиленому навчанню: декому завершити університетську науку, решті здобути знання від початкового рівня.

"Українська Канадіана" оповідає про 125-річну історію української діаспори в цій країні. Канада єдина країна західного світу, де українці стали не  бідними родичами у чужій країні, а  "акціонерами" держави.

Ініціатор проекту Вахтанг Кіпіані каже, що взявся за "Канадіану", щоб розширити горизонти української аудиторії. Співредакторкою видання стала письменниця Марина Гримич.

До книжки ввійшли рукописи перших літописців українсько-канадської історії Осипа Олеськіва та Нестора Дмитріва, документи Андрея Шептицького й Никити Будки, збірка авторських емігрантських пісень Теодора Федика.

"Ми уявляємо українців Канади доволі спрощено. Коли я почав займатись історією найперших українських емігрантів у Канаді, стикнувся з тим, що навіть історики в Україні, які займаються цією темою, не розуміють до кінця, через які складнощі й виклики пройшли ті перші українські поселенці", — розповідає Вахтанг Кіпіані.

У процесах мандрів Канадою В.Кіпіані зрозумів, що є величезний пласт історії, який нам не відомий. У книзі зібрані тексти, які написані тоді. Це не наукові тексти про ті часи, це тексти, які описували свіжі відчуття людей, що вирішили покинути Україну і поїхати на Захід. Емігранти не самі про себе розповідають, це роблять ті люди, які до них їздили за духовною підтримкою.

Вахтанг Кіпіані — український журналіст, публіцист, історик. Головний редактор Інтернет-видання "Історична правда", однойменного тележурналу на каналі ZIK, викладач магістерської програми з журналістики Українського католицького університету у Львові та кафедри PR у Національному університеті "Києво-Могилянська академія", засновник Музею-архіву преси.

5 квітня, середа

13.00, Луцьк

Місце: бібліотека Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки
(вул. Винниченка 30 а)

17.00, Володимир-Волинський

Місце: Культурно-мистецький центр (вул. Князя Василька, 4)

6 квітня, четвер

11.00, Камінь-Каширський 

Місце: приміщення районної ради (вул. Шевченка, 6)

16.00, Любомль

Місце: Любомльський професійний ліцей (вул. Брестська, 11)

Організатори: Український інститут національної пам'яті та Фонд Ігоря Гузя "Прибужжя". 

Контакти: 0504444881 (Леся Бондарук).

Вхід вільний.