In Memoriam. Помер радянський танковий ас родом з України

В Ізраїлі на 92-му році життя помер письменник і лікар Йон Деген, який у часи Другої світової війни знищив 16 танків Вермахту.

Про це повідомив голова департаменту громадських зв'язків Федерації єврейських громад Росії Борух Горін на своїй сторінці в Facebook, передає "Дзеркало тижня".

Деген народився 4 червня 1925 року в місті Могилеві-Подільському Вінницької області. Під час Другої світової війни гвардії лейтенант Деген був командиром танка, на рахунку його екіпажу 16 підбитих німецьких танків.

Йон Деген, 1946 рік. Фото: lechaim.ru

Після війни закінчив Чернівецький медичний інститут, працював ортопедом‑травматологом. У 1977 році Деген репатріювався в Ізраїль.

У 1973 році захистив першу в світі докторську дисертацію з магнітотерапії. Автор 90 наукових статей. Його твори видавалися в Ізраїлі, Росії, Україні, Австралії, США.

Деген — автор вірша "Мій товариш, в смертельній агонії...", який він написав в грудні 1944 року. Вірш довгий час був відомий як твір невідомого фронтовика. Авторство Дегена відкрилося лише в кінці 1980-х років.

Він також написав книги "З дому рабства", "Вірші з планшета", "Іммануїл Великовський", "Портрети вчителів", "Війна ніколи не закінчується".

Фото: zn.ua

Із циклу "Стихи из лейтенантского планшета":

Мой товарищ, в смертельной агонии

Не зови понапрасну друзей.

Дай-ка лучше согрею ладони я

Над дымящейся кровью твоей.

Ты не плачь, не стони, ты не маленький,

Ты не ранен, ты просто убит.

Дай на память сниму с тебя валенки.

Нам еще наступать предстоит.

Грудень 1944 р.

9 мая 2005 года

Солнце пьет с орденов боевых

Безрассудной отваги выжимки.

Чудо! Мы еще среди живых,

Старики, что нечаянно выжили!

Как тогда, в День Победы, поллитре рад,

Но на сердце моем окалина:

Делал все для кончины Гитлера,

А помог возвеличить Сталина.

Спогади Йона Дегена про війну читайте тут.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.