АНОНС: Прес-конференція до 10-ї річниці утворення архівів ЦДАЗУ і ЦДЕА

12 травня відбудеться прес-конференція з нагоди 10-ї річниці утворення Центрального державного електронного архіву України (ЦДЕА України) та Центрального державного архіву зарубіжної україніки (ЦДАЗУ).

В ході прес-конференції керівники двох наймолодших центральних державних архівів України розповідатимуть про здобутки, проблеми та бачення подальшого розвитку очолюваних ними архівів.

Архіви також презентуватимуть свої колекції та знайомитимуть із своєю діяльністю. Зокрема, у конференц-залі буде представлено стаціонарну виставку "МИТІ ІСТОРІЇ: фрагменти виставкової діяльності Центрального державного архіву зарубіжної україніки".

На окремих стендах демонструватимуться маловідомі архівні документи та музейні предмети, що зберігаються у ЦДАЗУ: документи та особисті речі протодиякона Василя Потієнка – голови Всеукраїнської православної церковної ради, активного діяча УАПЦ в Україні та за кордоном, а також Павла Дорожинського – відомого українського громадсько-політичного діяча, члена багатьох українських еміграційних організацій, голови проводу ОУН (державників) та засновника видання "Українське Слово".

У рамках заходу також планується урочисте підписання договору між ЦДЕА України та Громадською організацією "Вікімедіа Україна" і передавання для проведення експертизи цінності електронного інформаційного ресурсу "Український мовний розділ вільної енциклопедії "Вікіпедія".

Під час прес-конференції демонструватимуться онлайн виставка ЦДАЗУ "Безцінний спадок українців", а також відеопрезентації про діяльність ЦДЕА України та ЦДАЗУ.

До участі запрошені представники Державної архівної служби України та інших державних органів, керівники архівних установ і музеїв України, відомі українські науковці, громадські діячі, представники ІТ-бізнесу.

Учасники прес-конференції:

Тетяна Баранова – Голова Державної архівної служби України

Олександр Риженко – Голова Державного агентства з питань електронного урядування України

Наталія Колесніченко-Братунь – завідувач секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань культури і духовності,

Юрій Ковтанюк – директор ЦДЕА України

Ірина Мага – директор ЦДАЗУ

Прес-конференція запланована на п’ятницю, 12 травня, 10:00

Адреса: Українське національне інформаційне агентство "Укрінформ", вул. Б. Хмельницького, 8/16

Скаутське братерство Литви та України

На початку ХХ століття уся Литва і значна частина України перебувала під кількасотлітньою російською окупацію. Українцям, до певної міри, пощастило більше, бо частина українських земель входила також і до складу Австро-Угорської імперії, під більш демократичною владою, керованою з Відня австрійським імператором (цісарем). Саме тому український скавтинг зміг організуватись у 1911 році

Капітуляція Петра І, пенсія Кримському хану і боротьба за незалежність України

В 1700 році московити мали обрати нового патріарха. Замість цього Петро І відміняє патріархат і планує стати найвищим цивільним і релігійним лідером країни. Він оголошує себе рятівником християнського світу від ворогів Господа в Османській імперії. Вимагає передати йому ключі від Храму Гробу Господнього та інших святих місць в Єрусалимі. Коли йому це не вдається — він вирішує захопити Константинополь, щоб привласнити місто з витоками православ‘я, підкорити Візантійську імперію і отримати статус «Третього Риму». Мріє отримати титул імператора і бути похованим у Софійському соборі в Константинополі

Ватикан, витоки східної політики та війна в Україні

Католицька Церква свідомо визначила Східну політику, маючи дві можливості: або гостро протиставитися комунізму і «героїчно загинути» на тих землях, або «в динамічно змінній ситуації у світі шукати більш ефективних шляхів, які б привели до кінцевої перемоги»

Балканська скалка Гітлера

Готуючись до нападу на Радянський Союз, Гітлер розраховував убезпечити свої фланги в Південно-Східній Європі шляхом захоплення всього Балканського півострову. З погляду на те, що італійські союзники приносили Гітлеру більше проблем, ніж користі, Німеччина вимушена була допомагати «вступитися» за Муссоліні в Греції, оскільки зрив операції «Барбаросса» був цілком вірогідним. У березні 1941 року на основі договору про вступ Болгарії до «Пакту Трьох держав» на її територію вводяться гітлерівські частини, котрі розпочинають просування безпосередньо до грецького кордону