АНОНС: На Книжковому арсеналі вручать премію ім. Василя Стуса

20 травня буде визначено лауреата Премії ім. Василя Стуса. Кандидатами на нагородження цьогоріч є режисер Ірина Волицька та письменник Сергій Жадан.

Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу продовжує традицію вручення Премії імені Василя Стуса, що була заснована 1989 року Українською асоціацією незалежної творчої інтелігенції (УАНТІ) на чолі з Євгеном Сверстюком (1928–2014). Лауреатами Премії минулих років є: Ольга Богомолець, Марія Бурмака, Опанас Заливаха, Михайлина Коцюбинська, Василь Овсієнко, Іван Світличний, Надія Світлична, Галина Севрук, Людмила Семикіна та інші.

З 2016 року Український центр Міжнародного ПЕН-Клубу створив журі, розробив положення про премію та відзнаку. Премія імені Василя Стуса присуджується щороку авторам (літераторам, митцям, режисерам), незалежно від місця проживання, прижиттєво, за особливий внесок в українську культуру та стійкість громадянської позиції.

Висувають кандидатів, а затим визначають лауреата Премії, члени журі у складі:

Мирослав Маринович – голова журі, правозахисник, віце-ректор УКУ у Львові;
Боґуміла Бердиховська – публіцистка, керівник департаменту стипендій Національного центру культури у Варшаві;
Оля Гнатюк – дослідниця, професорка НаУКМА та Варшавського університету;
о. Борис Ґудзяк – єпископ УГКЦ, президент УКУ;
Оксен Лісовий – директор Малої академії наук України;
Андрій Курков – український письменник;
Юрко Прохасько – есеїст, перекладач;
Олександр Саврук – директор Києво-Могилянської Бізнес Школи;
Елеонора Соловей – літератературознавиця;
Дмитро Стус – директор Національного музею Тараса Шевченка;
Леонід Фінберг – головний редактор видавництва "Дух і Літера";
Секретар Премії імені Василя Стуса – Анастасія Негруцька.

У 2016 році лауреатом Премії стала Олександра Ковальпрезидент ГО "Форум видавців", організатор Національного книжкового "Форуму видавців у Львові"

 
Цього року фіналістами Премії ім. Василя Стуса є:
  • Ірина Волицька,  театральний критик, мистецтвознавець, режисер "Театру у кошику"
"Театр у кошику" належить до неординарних театральних колективів в Україні, зосереджуючись на пошуку сучасного сценічного вираження українських класичних текстів, пропагуючи в Україні та за її межами твори велетнів нашої літератури: Тараса Шевченка ("Сон"), Івана Франка ("Украдене щастя"), Лесі Українки ("На полі крові", "Одержима"), Василя Стефаника ("Білі мотилі, плетені ланцюги"). Ірина Волицька є творцем концепції цього модерного театру, автором більшості творчих знахідок і прийомів,  Мирослав Маринович, голова журі, публіцист, член-засновник Української Гельсінкської групи
  • Сергій Жадан, поет, прозаїк, громадський діяч
"Сергій Жадан у своїх творах постійно звертається до осмислення подвійного – мовного та офіціозного – тиску на молодь, що максимально утруднює та сповільнює процеси реалізації людей, змушених жити в ситуації тотальних розривів: імперська свідомість, що домінує в постімперському світі українського сходу; надрив і невпевненість носіїв української мови в російськомовному індустріальному просторі в постіндустріальний період; пошуки сенсу буття молодої людини в безмотиваційних середовищах тощо", – Дмитро Стус, директор Національного музею Тараса Шевченка.

Ім'я лауреата буде проголошено під час церемонії нагородження.

Субота, 20 травня, 20.00–21.00
Місце: Мистецький арсенал (м. Київ, вул. Лаврська, 10-12 зал "Папір").
Вхід на територію Арсеналу за вхідним квитком (60 грн). Вхід на саму подію вільний.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.