Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриють виставку про Катинський злочин

23 травня в Києві урочисто відкриють виставку "ЗЛОЧИН 1940 – історія Катинського злочину".

У відкритті виставки візьме участь Надзвичайний Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, польська делегація Інституту Національної пам`яті Польщі на чолі з його керівником Ярославом Шареком та Голова Українського Інституту Національної пам`яті Володимир В`ятрович.

"Нашою виставкою ми хочемо показати, що таке Катинь. Це символ геноциду поляків радянським режимом, символ брехні, змови мовчання на міжнародній арені і перемоги правди. Це символ усунення польської інтелігенції, громадян II Речі Посполитої різних національносгей і віросповідань, символ драми у людському, національному у державному вимірах", – говорять організатори.

 

23 травня, вівторок, 16.00 


Місце:
Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця" (м. Київ, вул. Госпітальна, 24-А).

Організатори: Посольство Республіки Польща в Україні, Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця", Інститут Національної Пам’яті Республіки Польща та Катинський Музей

Вхід вільний.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.