Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриють виставку про Катинський злочин

23 травня в Києві урочисто відкриють виставку "ЗЛОЧИН 1940 – історія Катинського злочину".

У відкритті виставки візьме участь Надзвичайний Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, польська делегація Інституту Національної пам`яті Польщі на чолі з його керівником Ярославом Шареком та Голова Українського Інституту Національної пам`яті Володимир В`ятрович.

"Нашою виставкою ми хочемо показати, що таке Катинь. Це символ геноциду поляків радянським режимом, символ брехні, змови мовчання на міжнародній арені і перемоги правди. Це символ усунення польської інтелігенції, громадян II Речі Посполитої різних національносгей і віросповідань, символ драми у людському, національному у державному вимірах", – говорять організатори.

 

23 травня, вівторок, 16.00 


Місце:
Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця" (м. Київ, вул. Госпітальна, 24-А).

Організатори: Посольство Республіки Польща в Україні, Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця", Інститут Національної Пам’яті Республіки Польща та Катинський Музей

Вхід вільний.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Злука: від Фастівської угоди до Варшавського договору

Не важливо, що до Соборності дві частини України йшли через тривалі переговори, суперечки та образи. Не важливо, що практичний наслідок Злуки - це незначна військова та економічна взаємодопомога. Не важливо, що практичне втілення Соборності зупинилось ледь розпочавшись.
Цінність Акту Злуки - у його символічності: українці таки єдині попри усілякі розбіжності у політичних поглядах.

Акт Злуки. Спогад архієпископа Варлаама

Легкою сніжною імлою окритий, зранку прокинувся Київ, але піднялося вгору сонце й розвіяло імлу. Вздовж вулиць і бульварів стоять, мов дівчата в шлюбних сукнях, вкриті інеєм дерева. По всіх, пухнатим снігом вкритих, вулицях незвичайний рух. Організації, школи, діти, молодь і старше громадянство, все святочно вдягнене, гуртками й поодинці – поспішає до Св. Софії на велике свято

Голодомор в історичній пам’яті української молоді: на прикладі студентів ЗВО м. Дніпро

Голодомор в українську етнічну, національну історичну пам'ять активно почав входити вже з кінця 1980-х рр. Але цей процес, насамперед, торкався і дієво впливав на формування світоглядних настанов порівняно незначної кількості населення України. Передусім людей, які і так мали виразну національну орієнтацію. Значення Голодомору як символу, певного світоглядного «лакмусового папірця» посилюється в умовах фактичної російсько-української війни. Тому питання про ступінь поінформованості щодо даної історичної події, сприйняття (або не сприйняття) її як геноциду і спільної об’єднавчої вісі української історії, мають вагому значимість і актуальність.