Спецпроект

АНОНС: У Києві відкриють виставку про Катинський злочин

23 травня в Києві урочисто відкриють виставку "ЗЛОЧИН 1940 – історія Катинського злочину".

У відкритті виставки візьме участь Надзвичайний Повноважний Посол Республіки Польща в Україні Ян Пекло, польська делегація Інституту Національної пам`яті Польщі на чолі з його керівником Ярославом Шареком та Голова Українського Інституту Національної пам`яті Володимир В`ятрович.

"Нашою виставкою ми хочемо показати, що таке Катинь. Це символ геноциду поляків радянським режимом, символ брехні, змови мовчання на міжнародній арені і перемоги правди. Це символ усунення польської інтелігенції, громадян II Речі Посполитої різних національносгей і віросповідань, символ драми у людському, національному у державному вимірах", – говорять організатори.

 

23 травня, вівторок, 16.00 


Місце:
Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця" (м. Київ, вул. Госпітальна, 24-А).

Організатори: Посольство Республіки Польща в Україні, Національний історико-архітектурний музей "Київська Фортеця", Інститут Національної Пам’яті Республіки Польща та Катинський Музей

Вхід вільний.

«Віроломства» Гітлера не було. Сталін все знав, але нічого не робив

Пакт Молотова-Ріббентропа, чи якщо бути відвертими Сталіна і Гітлера про ненапад та розподіл сфер впливу у Європі був бомбою сповільненої дії. Хоча шлюбний «медовий місяць» між двома диктаторами і тривав два роки, було зрозуміло, що так довго бути не може, хтось один таки піде війною на іншого. І ось коли на цю бомбу вже був закладений часовий механізм і радянські розвідники спостерігали та доповідали про місяці, тижні й дні, що залишились до початку війни, Сталін нічого не робив. Чому так сталось і чому народився один із найпопулярніших радянсько-російських міфів про «віроломний» напад Третього Райху, спробуємо розібратись у пропонованому матеріалі

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.