Саботаж: у кримській книжці німецькі окупанти носять російський прапор. ФОТО

У Мережі з'явилися фотографії пропагандистської книги, виданої в окупованому Сімферополі, в якій на касці німецького солдата зображений російський прапор.

Про це повідомляє "Новое время".

Фото: Alexandr Talipov/Facebook 

Як пише мешканець Сімферополя, який помітив підміну, книга була надрукована на кошти окупаційної влади.

Книга "Сімферополь. Що не кажи, а правда потрібна!" містить "правду" про Другу світову війну і радянські агітаційні плакати.

 Фото: Alexandr Talipov/Facebook 

На одному з них на касці німецького офіцера зображений російський прапор і підпис:

Вдень москаль сказав селянам: "Шапку геть!"

Вночі віддав каску партизанам разом з головою.

 Фото: Alexandr Talipov/Facebook 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.