Документи з кагебістської справи Стекляра почали з'являтися в Інтернеті. ФОТО

У Мережі з'явилася КГБістська анкета полковника КГБ Бориса Стекляра, який відомий своєю участю в чекістській операції зі знищення графіка УПА Ніла Хасевича.

Документ опублікував Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Борис Стекляр у формі підполковника КГБ. Фото з особової справи офіцера КГБ

Згідно із анкетою, Стекляр - українець родом з Новограда-Волинського Житомирської області. Народився 29 січня 1923 року.

За цивільною освітою - викладач російської мови та літератури. Цей фах він здобув у Рівненському педінституті в 1958 році. Член КПРС із січня 1945 року.

Дані документів з особової справи Б. Стекляра спростовують твердження деяких закордонних ЗМІ про те, що Генеральна прокуратура України переслідує Стекляра буцімто за те, що він - єврей.  

"В усіх документах із особистої справи Бориса Стекляра у графі національність зазначено - українець.

Він назвав себе українцем і у власноручно заповненій анкеті. 

Росія ж хоче, щоб перед ймовірним судом постав не кагебіст, а саме єврей.

Таким чином можна не лише поглиблювати непорозуміння між українцями і євреями, але підживлювати корисні їй антисемітські стереотипи. 

Шкода, що Росії в цьому, хай і не свідомо, але допомагають західні медіа", - зазначив В'ятрович. 

Тяганина з доступом до особової справи офіцера КГБ Бориса Стекляра тривала з 2015 року, коли В. В'ятрович звернувся до Архіву Укправління СБУ у Рівненській області на підставі закону "Про доступ до архівів комуністичних репресивних органів 1917-1991".

Однак Стекляр намагався всіляко перешкодити доступові до своєї особової справи, зокрема через звернення до суду.

25 серпня 2016 року були заплановані слухання за позовом Стекляра до Рівненського управління СБУ. Проте під тиском громадськості кагебіст відкликав свій позов.   

 

Екс-заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак у коментарі "ГалІнфо" пояснював наявні труднощі з доступом: 

"Коли Стекляр забрав заяву із суду, ми звернулися до нашого регіонального підрозділу – сектору архівного забезпечення УСБУ у Рівненькій області. Виявилось, що ця справа має гриф "Для службового користування".

Це було неабиякою новиною для нас. Як радянські документи можуть мати сучасний гриф? Який там пункт з переліку відомостей, що становлять службову інформацію, може бути застосований до цих документів?

Ми тримаємо ситуацію під контролем. Найближчим часом нам пообіцяли зняти гриф і нарешті надіслати справу до Києва для ознайомлення заявника".

Урешті-решт, 26 травня 2017 року Володимир В'ятрович отримав можливість ознайомитися і скопіювати особову справу офіцера КГБ Бориса Стекляра.

Як виявилося, деякі фрагменти документів зафарбовані чорнилом так, що їх годі прочитати. Йдеться про перелік дій, за які керівництво КГБ відзначало чекіста.

 

 

Як повідомлялося, у квітні 2017 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом загибелі повстанського художника Ніла Хасевича під час чекістсько-військової операції в 1952 році. Одним із керівників операції був капітан держбезпеки Борис Стекляр.

Дивіться також:

Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА

Залягти на дно в Брюгге 2019. Уривок з книги "Радіо Афродіта" Олега Криштопи

"Радіо Афродіта" - документальний роман, який розповідає історію підпільного радіо, через постать бельгійця Гезенбрукса й людей із якими він працював пліч-о-пліч. Це оповідь про боротьбу, відвагу, мужність, але й про зраду та кохання. Олег Криштопа 14 років проводив інтервʼю, журналістські розслідування та досліджував документи, щоб написати цей роман.

Мої парламентські вибори: 1990 рік

«…Отрицательное воздействие на обстановку в городе Житомире имели выступления участников республиканского фестиваля «Червона рута», концерты которого проходили 10-11 февраля в Облмуздрамтеатре. В программе, выступлениях пропогандировалась идея «самостоятельной Украины»… - КГБ сигналізувало «нагору» про ситуацію в Житомирі.

Влад Троїцький: «В Україні починає формуватися традиція усвідомлення генезису»

Інтерв’ю з театральним режисером Владом Троїцьким для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Восьме травня. Чому полеглих згадують у тиші

8 травня 1919 року лондонський часопис Evening News надрукував лист одного з своїх дописувачів із міркуваннями про те, як краще відзначити «День миру» - тобто першу річницю завершення світової війни. Його автор закликав започаткувати нову загальнонаціональну традицію - згадувати загиблих у війні хвилинами мовчання.