Документи з кагебістської справи Стекляра почали з'являтися в Інтернеті. ФОТО

У Мережі з'явилася КГБістська анкета полковника КГБ Бориса Стекляра, який відомий своєю участю в чекістській операції зі знищення графіка УПА Ніла Хасевича.

Документ опублікував Голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Борис Стекляр у формі підполковника КГБ. Фото з особової справи офіцера КГБ

Згідно із анкетою, Стекляр - українець родом з Новограда-Волинського Житомирської області. Народився 29 січня 1923 року.

За цивільною освітою - викладач російської мови та літератури. Цей фах він здобув у Рівненському педінституті в 1958 році. Член КПРС із січня 1945 року.

Дані документів з особової справи Б. Стекляра спростовують твердження деяких закордонних ЗМІ про те, що Генеральна прокуратура України переслідує Стекляра буцімто за те, що він - єврей.  

"В усіх документах із особистої справи Бориса Стекляра у графі національність зазначено - українець.

Він назвав себе українцем і у власноручно заповненій анкеті. 

Росія ж хоче, щоб перед ймовірним судом постав не кагебіст, а саме єврей.

Таким чином можна не лише поглиблювати непорозуміння між українцями і євреями, але підживлювати корисні їй антисемітські стереотипи. 

Шкода, що Росії в цьому, хай і не свідомо, але допомагають західні медіа", - зазначив В'ятрович. 

Тяганина з доступом до особової справи офіцера КГБ Бориса Стекляра тривала з 2015 року, коли В. В'ятрович звернувся до Архіву Укправління СБУ у Рівненській області на підставі закону "Про доступ до архівів комуністичних репресивних органів 1917-1991".

Однак Стекляр намагався всіляко перешкодити доступові до своєї особової справи, зокрема через звернення до суду.

25 серпня 2016 року були заплановані слухання за позовом Стекляра до Рівненського управління СБУ. Проте під тиском громадськості кагебіст відкликав свій позов.   

 

Екс-заступник директора Архіву СБУ Володимир Бірчак у коментарі "ГалІнфо" пояснював наявні труднощі з доступом: 

"Коли Стекляр забрав заяву із суду, ми звернулися до нашого регіонального підрозділу – сектору архівного забезпечення УСБУ у Рівненькій області. Виявилось, що ця справа має гриф "Для службового користування".

Це було неабиякою новиною для нас. Як радянські документи можуть мати сучасний гриф? Який там пункт з переліку відомостей, що становлять службову інформацію, може бути застосований до цих документів?

Ми тримаємо ситуацію під контролем. Найближчим часом нам пообіцяли зняти гриф і нарешті надіслати справу до Києва для ознайомлення заявника".

Урешті-решт, 26 травня 2017 року Володимир В'ятрович отримав можливість ознайомитися і скопіювати особову справу офіцера КГБ Бориса Стекляра.

Як виявилося, деякі фрагменти документів зафарбовані чорнилом так, що їх годі прочитати. Йдеться про перелік дій, за які керівництво КГБ відзначало чекіста.

 

 

Як повідомлялося, у квітні 2017 року Генеральна прокуратура України відкрила кримінальне провадження за фактом загибелі повстанського художника Ніла Хасевича під час чекістсько-військової операції в 1952 році. Одним із керівників операції був капітан держбезпеки Борис Стекляр.

Дивіться також:

Ніл Хасевич. Людина, яка створила візуальний образ УПА

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.