На Запоріжжі з вождя більшовиків зробили гетьмана. ФОТО

У Запорізькій області пам'ятники Леніну перероблюють на пам'ятники іншим історичним діячам.

Про це пише "Укрінформ", посилаючись на місцеві ЗМІ.

На території регіону вже зафіксовано два подібних випадки: в селі Лозоватка пам'ятник "вождеві світового пролетаріату" перетворився на скульптуру болгарина-переселенця Діакова, а в Новоолексіївці став основою для пам'ятника авторові "Пактів і Конституцій прав і польностей Війська Запорізького" Пилипу Орликові.

 

Переробка скульптур, шляхом "одягання" їх в національний одяг і "додавання" національної атрибутики, дозволила місцевій владі заощадити засоби в період декомунізації: переробка Леніна обійшлася всього в 7 тис. грн, що істотно менше вартості демонтажу пам'ятника з використанням спецтехніки, його транспортування до місця зберігання і забезпечення зберігання.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.