Верховна Рада ліквідувала Комісію у справах колишніх партизанів ВВВ

Верховна Рада України припинила діяльність Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Верховній Раді України.

Відповідну постанову підписав 23 травня Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, передає офіційний сайт українського парламенту.

Натомість, постанова рекомендує "Міністерству соціальної політики України створити спеціалізований підрозділ у справах колишніх партизанів у складі Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції".

Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. було створено 8 червня 1948 року при Президії Верховної Ради УРСР. До її складу увійшли колишні партизанські командири та партійні функціонери: С. Ковпак (голова комісії), Т. Строкач, В. Нижник (секретар), Ф. Ананченко, Я. Іванов та Л. Дрожжин.

Завданням комісії було: впорядкування особових справ партизанів, розгляд матеріалів про їх фінансове й побутове забезпечення, увічнення пам'яті, вирішення питань з документами та інші питання.

4 лютого 1998 року своєю постановою Верховна Рада України перейменувала комісію на Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Верховній Раді України.

Протягом її існування комісію також очолювали: колишній командир Чернігівсько-Волинського пратизанського з'єднання О. Федоров (1968–1989); колишній партизан з'єднань Федорова і Попудренка П. Мусієнко (1990–1997); колишній партизан загону ім. М. Кутузова В. Коньков (1998–2012) і колишній партизан загону І. Рудого Вінницького з'єднання В. Римар (з 2012 року – дотепер).

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.