Верховна Рада ліквідувала Комісію у справах колишніх партизанів ВВВ

Верховна Рада України припинила діяльність Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Верховній Раді України.

Відповідну постанову підписав 23 травня Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, передає офіційний сайт українського парламенту.

Натомість, постанова рекомендує "Міністерству соціальної політики України створити спеціалізований підрозділ у справах колишніх партизанів у складі Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції".

Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. було створено 8 червня 1948 року при Президії Верховної Ради УРСР. До її складу увійшли колишні партизанські командири та партійні функціонери: С. Ковпак (голова комісії), Т. Строкач, В. Нижник (секретар), Ф. Ананченко, Я. Іванов та Л. Дрожжин.

Завданням комісії було: впорядкування особових справ партизанів, розгляд матеріалів про їх фінансове й побутове забезпечення, увічнення пам'яті, вирішення питань з документами та інші питання.

4 лютого 1998 року своєю постановою Верховна Рада України перейменувала комісію на Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Верховній Раді України.

Протягом її існування комісію також очолювали: колишній командир Чернігівсько-Волинського пратизанського з'єднання О. Федоров (1968–1989); колишній партизан з'єднань Федорова і Попудренка П. Мусієнко (1990–1997); колишній партизан загону ім. М. Кутузова В. Коньков (1998–2012) і колишній партизан загону І. Рудого Вінницького з'єднання В. Римар (з 2012 року – дотепер).

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.