Верховна Рада ліквідувала Комісію у справах колишніх партизанів ВВВ

Верховна Рада України припинила діяльність Комісії у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Верховній Раді України.

Відповідну постанову підписав 23 травня Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, передає офіційний сайт українського парламенту.

Натомість, постанова рекомендує "Міністерству соціальної політики України створити спеціалізований підрозділ у справах колишніх партизанів у складі Державної служби України у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції".

Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. було створено 8 червня 1948 року при Президії Верховної Ради УРСР. До її складу увійшли колишні партизанські командири та партійні функціонери: С. Ковпак (голова комісії), Т. Строкач, В. Нижник (секретар), Ф. Ананченко, Я. Іванов та Л. Дрожжин.

Завданням комісії було: впорядкування особових справ партизанів, розгляд матеріалів про їх фінансове й побутове забезпечення, увічнення пам'яті, вирішення питань з документами та інші питання.

4 лютого 1998 року своєю постановою Верховна Рада України перейменувала комісію на Комісію у справах колишніх партизанів Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр. при Верховній Раді України.

Протягом її існування комісію також очолювали: колишній командир Чернігівсько-Волинського пратизанського з'єднання О. Федоров (1968–1989); колишній партизан з'єднань Федорова і Попудренка П. Мусієнко (1990–1997); колишній партизан загону ім. М. Кутузова В. Коньков (1998–2012) і колишній партизан загону І. Рудого Вінницького з'єднання В. Римар (з 2012 року – дотепер).

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.