Арка, Щорс і "Таращанець". Які радянські пам'ятники ще лишилися в Києві? СПИСОК

На сьогоднішній день у Києві налічується 10 пам’ятників і 18 пам’ятних знаків, які підлягають демонтажу відповідно до закону про декомунізацію.

Про це розповів Голова Українського інституту національної пам’яті Володимир В’ятрович у коментарі для сайта 44.ua.

Така кількість об’єктів залишається станом на 15 червня 2017 року.

Зокрема, це скульпутури радянському письменнику Миколі Островському, авторові ідеологічного роману "Як гартувалася сталь", генералу Червоної армії Михайлу Кирпоносу, кінна статуя комдиву Червоної армії часів Української революції Миколі Щорсу і скульптурна композиція екіпажу панцерного потяга "Таращанець".

Серед пам’ятних знаків вирізняються Арка Дружби народів зі скульптурною композицією "Возз'єднання України та Росії", барельєф "Більшовикам 1918" на заводі "Арсенал", арельєф Леніну на ст. м. "Театральна", а також пам’ятна дошка міністру оборони СРСР маршалу Андрію Гречку.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.