Польський Сейм ухвалив знесення радянських пам'ятників

Нижня палата парламенту Польщі (Сейм) 22 червня проголосувала за внесення правок до ухваленого у квітні закону про заборону пропаганди комунізму або іншого тоталітарного ладу в назвах будівель і об’єктів.

Документ передбачає знесення пам’яників, які прославляють комунізм, пише "Руфабула". До них зараховують і меморіали на честь Червоної армії.

У першому і другому читаннях законопроекту більшість партій, які входять до польського парламенту, підтримали документ. За ухвалення поправок проголосували 408 депутатів, 7 висловилися проти, 15 утрималися. Поправки вступлять у силу через три місяці із дня їх ухвалення.

У законі про заборону пропаганди комунізму, прийнятому у квітні, питання про долю пам’ятників комуністичної епохи не регулюється. У поправках зазначено, що пам’ятники та інші подіні об’єкти "не можуть віддавати данину пам’яті особам, організаціям або датам, які символізують комунізм або інший тоталітарний лад".

До таких меморіалів не відносяться пам’ятники, розташовані на кладовищах або території інших захоронень; об’єкти, які не виставлені на загальний огляд, або які демонструються з науковою метою, у якості витворів мистецтва, а також монументи, внесені в реєстр пам’ятників архітектури.

Усі меморіали, які не відносяться до перелічених категорій, пропонують демонтувати протягом 12 місяців після набрання поправками чинності. На території країни розташовано щонайменше 469 таких об’єктів, біля 250 з яких присвячені Червоній армії.

У пояснювальній записці до законопроекту говориться, що "збереження назв установ і пам’ятників на честь подій і людей, які здійснювали злочинний вплив на історію Польщі, дає прихильникам тоталітаризмів просувати свої погляди, що робить негативний вплив на суспільство".

Як вважають автори поправок, з цієї причини потрібно переглянути закон "шляхом створення юридичних інструментів для усунення деморалізуючих пам’ятників і назв і загальнодоступного простору".

Ужиті заходи дадуть громадськості чіткий сигнал про те, що держава "реалізує конституційний приницп, який забороняє тоталітарний режим, засуджує і викриває всі дії, пов’язані з просуванням тоталітарних поглядів", упевнені ініціатори поправок.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.