Спецпроект

Фільм "Волинь" здобув гран-прі фестивалю польських фільмів у Москві

Журі Х Кінофестивалю польських фільмів у Москві "Вісла" присудило головну премію фільмові "Волинь" режисера Войцеха Смажовсього.

Про це повідомляє офіційний сайт фестивалю. Журі відзначило стрічку Смажовського "за жахаючу художню інтерпретацію зла, джерелом якого є націоналізм".

Голова журі підкреслив, що від режисера вимагалася велика мужність, щоб узятися за тему "волинської різанини". За його словами, картина Смажовського далеко виходить за рамки чисто польсько-українського конфлікту і, насправді, стосується всіх людей і показує, наскільки небезпечним є "демон націоналізму" і релігійна пропаганда ненависті замість пропаганди любові.  

Крім "Волині", на кінофестивалі відзнаки здобули ще два фільми: "Мистецтво кохання" Марії Садовоської та "Остання сім’я" Яна Матушинського. 

Як відомо, фільм "Волинь" вийшов на екрани в Польщі у жовтні 2016 року. Його вихід супроводжувався скандалом з українського боку.

Українські критики розцінили стрічку як таку, що розпалює польсько-українську ворожнечу, спотворює реальну картину польсько-українського конфлікту в роки Другої світової війни та приділяє перебільшену увагу сценам убивств та насильства.

Кінофестиваль польських фільмів у Росії "Вісла" розпочався 25 травня і триватиме до 11 червня цього року. Організаторами виступили фонд "Підтримка" та продюсерський центр "Кінофест".

Дивіться також:

Петро Тима: Синдром "Волині". Кому вигідно сварити поляків і українців

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.