Спецпроект

Президент Польщі написав лист на Волинь про «різню»

Анджей Дуда надіслав лист до «учасників заходів із вшанування 77-річчя Волинських подій в Луцьку, Павлівці та Гуті Пеняцькій» з політичними заявами

Як повідомляє сайт Район.Історія, текст опублікувало Посольство Республіка Польща в Україні на своєму офіційному сайті 5 липня.

Переклад документу з'явився наступного дня у виданні Монітор Волинський, який фінансує Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках державної підтримки Полонії та поляків за кордоном.

 

Також, за інформацією видання, лист президента Польщі прочитали 5 липня 2020 року під час богослужіння в кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку в рамках пам'ятних заходів.

У листі Дуди міститься цілий ряд маніпуляцій та історичних фейків. Лист розкритикувала кандидатка історичних наук, представниця Українського інституту національної пам'яті у Волинській області Леся Бондарук.

"Риторика про те, що "Це був геноцид, який забрав близько 100 тис. жертв…" необгрунтована жодними історичними чи демографічними дослідженнями. Це виключно політичний меседж, яким польські політики маніпулюють, щоб приховати злочини поляків під час конфлікту" - вважає вона.

"Абсолютно некоректним як для дипломата, а тим більше для очільника європейської держави – Польщі, є називання Анджеєм Дудою ОУН і УПА злочинцями.

По-перше, не було жодного судового процесу, який би виніс такий вирок. По-друге, за українським законодавством, члени ОУН і УПА (так само як і члени АК у Польщі) визнані борцями за незалежність України" - наголошує Леся Бондарук.

Анджей Дуда на Волині у 2018 році
Анджей Дуда на Волині у 2018 році

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".