Спецпроект

Президент Польщі написав лист на Волинь про «різню»

Анджей Дуда надіслав лист до «учасників заходів із вшанування 77-річчя Волинських подій в Луцьку, Павлівці та Гуті Пеняцькій» з політичними заявами

Як повідомляє сайт Район.Історія, текст опублікувало Посольство Республіка Польща в Україні на своєму офіційному сайті 5 липня.

Переклад документу з'явився наступного дня у виданні Монітор Волинський, який фінансує Канцелярія голови Ради міністрів РП у рамках державної підтримки Полонії та поляків за кордоном.

 

Також, за інформацією видання, лист президента Польщі прочитали 5 липня 2020 року під час богослужіння в кафедральному соборі Святих Апостолів Петра і Павла в Луцьку в рамках пам'ятних заходів.

У листі Дуди міститься цілий ряд маніпуляцій та історичних фейків. Лист розкритикувала кандидатка історичних наук, представниця Українського інституту національної пам'яті у Волинській області Леся Бондарук.

"Риторика про те, що "Це був геноцид, який забрав близько 100 тис. жертв…" необгрунтована жодними історичними чи демографічними дослідженнями. Це виключно політичний меседж, яким польські політики маніпулюють, щоб приховати злочини поляків під час конфлікту" - вважає вона.

"Абсолютно некоректним як для дипломата, а тим більше для очільника європейської держави – Польщі, є називання Анджеєм Дудою ОУН і УПА злочинцями.

По-перше, не було жодного судового процесу, який би виніс такий вирок. По-друге, за українським законодавством, члени ОУН і УПА (так само як і члени АК у Польщі) визнані борцями за незалежність України" - наголошує Леся Бондарук.

Анджей Дуда на Волині у 2018 році
Анджей Дуда на Волині у 2018 році

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.