Спецпроект

Шпаргалка для Зеленського. УІНП підготував для ОПУ довідку про польсько-українські стосунки

Український інститут національної пам’яті підготував довідку про стан польсько-українських відносин на запит Офісу президента напередодні першого офіційного візиту Володимира Зеленського до Польщі.

Про це повідомив Голова Інституту Володимир В'ятрович у коментарі Польсько-українському порталу.

Візит президента України запланований на 31 серпня – 1 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович в інтервʼю газеті Rzeczpospolita 18 серпня заявив, що Польща напередодні візиту Зеленського отримує позитивні сигнали з Києва щодо відновлення польських пошукових та ексгумаційних робіт на території України.

Україна призупинила видачу дозволів на ці роботи після руйнування пам'ятників стрільцям УПА в с. Грушовичі, яке стало 15 за ліком актом руйнування українських місць пам'яті на польській території.

Пам'ятники досі не відновлені, оскільки польські чиновники вважають, ніби ті були встановлені незаконно.

На думку Володимира В'ятровича, в ході час візиту до Варшави Зеленський може підняти питання поновлення польських ексгумацій в Україні та складні теми польсько-української історії.

Урядовець сподівається, що новобраний президент України переконає польську сторону відновити хоча б надмогильний пам'ятник 13-м упівцям і кільком цивільним у Верхраті Підкарпатського воєводства, зруйнований у жовтні 2016-го. Він був встановлений у 1993 році легально, тож, на думку В'ятровича, має бути відновлений.

Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда 4 червня під час зустрічі в Брюсселі попросив президента Зеленського відновити польських ексгумацій в Україні. За його словами, дозвіл Києва на відновлення ексгумацій дасть змогу вшанувати памʼять загиблих поляків і нормалізувати польсько-українські відносини.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.