Спецпроект

Шпаргалка для Зеленського. УІНП підготував для ОПУ довідку про польсько-українські стосунки

Український інститут національної пам’яті підготував довідку про стан польсько-українських відносин на запит Офісу президента напередодні першого офіційного візиту Володимира Зеленського до Польщі.

Про це повідомив Голова Інституту Володимир В'ятрович у коментарі Польсько-українському порталу.

Візит президента України запланований на 31 серпня – 1 вересня.

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутович в інтервʼю газеті Rzeczpospolita 18 серпня заявив, що Польща напередодні візиту Зеленського отримує позитивні сигнали з Києва щодо відновлення польських пошукових та ексгумаційних робіт на території України.

Україна призупинила видачу дозволів на ці роботи після руйнування пам'ятників стрільцям УПА в с. Грушовичі, яке стало 15 за ліком актом руйнування українських місць пам'яті на польській території.

Пам'ятники досі не відновлені, оскільки польські чиновники вважають, ніби ті були встановлені незаконно.

На думку Володимира В'ятровича, в ході час візиту до Варшави Зеленський може підняти питання поновлення польських ексгумацій в Україні та складні теми польсько-української історії.

Урядовець сподівається, що новобраний президент України переконає польську сторону відновити хоча б надмогильний пам'ятник 13-м упівцям і кільком цивільним у Верхраті Підкарпатського воєводства, зруйнований у жовтні 2016-го. Він був встановлений у 1993 році легально, тож, на думку В'ятровича, має бути відновлений.

Нагадаємо, президент Польщі Анджей Дуда 4 червня під час зустрічі в Брюсселі попросив президента Зеленського відновити польських ексгумацій в Україні. За його словами, дозвіл Києва на відновлення ексгумацій дасть змогу вшанувати памʼять загиблих поляків і нормалізувати польсько-українські відносини.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.