Перейменування проспекту Ватутіна в Києві є провокативним, — президент Єврейського форуму

Єврейський форум України та інші органіазації єврейської громади збирають підписи проти перейменування проспекту Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича в столиці.

Про це заявив президет Єврейського форуму України Аркадій Монастирський в ефірі "Громадського радіо" 4 червня.

"На мій погляд, перейменування проспекту Ватутіна на проспект Шухевича є провокативним. Ми знаємо про участь Шухевича в СС "Галичині", є фотографії, документи, але я хотів би сказати, що загалом рішення є провокативним. Можна було знайти іншу вулицю, інший проспект...", — прокоментував Монастирський.

З коментаря випливає, що Монастирський вважає, що в УПА набирали бійців через оголошення в газетах: 

"Я згоден, що радянська влада, армія тоді не рахувала людей, які загинули при форсування Дніпра, але Київ було визволено. Потім ми можемо сказати, що коли створювалася УПА (я бачив окупаційні газети того часу)  і були об’яви, що запрошували людей, які мали військову підготовку. Не можу сказати на 100%, але серед тих, хто пішов служити в УПА, були ті, хто брав участь в поліційських батальйонах під час розстрілів євреїв на західній Україні, в Києві та в інших містах", — додав він.

На запитання ведучої про конкретні дії з боку Єврейського форуму України, Монастирський відповів:

"Є вже заяви багатьох єврейських організацій. Вже збираються підписи. За три дні на сайті петицій вже зібрано більше двох тисяч підписів проти перейменування проспекту Ватутіна".

Як відомо, 1 червня Київська міська рада перейменувала проспект Генерала Ватутіна в Деснянському районі столиці на проспект Романа Шухевича.

Роман Шухевич певний час (19411942) служив у батальйоні "Нахтігаль" та 201-му батальйоні поліції, з якого дезертирував і очолив антинацистське підпілля ОУН(б). У дивізії військ СС "Галичина" Шухевич ніколи не служив.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.