У КИЄВІ З'ЯВИВСЯ ПРОСПЕКТ РОМАНА ШУХЕВИЧА

Київська міська рада перейменувала проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

За відповідне рішення на засіданні 1 червня проголосували 69 депутатів, інформує "Українська правда. Київ".

Таке рішення депутати зустріли оплесками і вигуками "Слава Україні – Героям слава!".

На засіданні був присутній син Шухевича – народний депутат Юрій Шухевич.  Він подякував депутатам за прийняття такого рішення, але відзначив, що "родимих плям більшовизму" ще багато у Києві.

Після цього Київрада оголосила перерву на обід до 15:00.

За появу в столиці вулиці імені Головного командира УПА Романа Шухевича неодноразово висловлювалися різні групи громадськості.

Під час громадського обговорення на єдиному веб-порталі  КМДА (28.03.2016–28.05.2016)  більшість киян, що взяли участь в голосуванні, підтримали пропозицію перейменувати проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;

8 червня 2016 року комісія з питань найменувань рекомендувала Київському міському голові внести до Київради подання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на пр. Романа Шухевича.

Рішення про перейменування підтримали обидві профільні комісії Київради: Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків та Постійна комісія з питань культури, туризму та інформаційної політики.

Однак 22 грудня 2016 року депутати Київради не підтримали перейменування.

Нагадаємо, цього року вповнються 110 років із дня народження Романа Шухевича (1907–1950).

Дивіться також:

Речі, які були вилучені у Романа Шухевича після смерті. ФОТО

Як загинув Шухевич і що могло статися з його тілом

Гебісти проти Шухевичів. Доля дружини й дітей

Криївка в Одесі. Як командир УПА в 1948-49 рр. відпочивав на Чорному морі

Рекламний бізнес Шухевича. Роман був успішним підприємцем. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Шухевич"

 

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".