У КИЄВІ З'ЯВИВСЯ ПРОСПЕКТ РОМАНА ШУХЕВИЧА

Київська міська рада перейменувала проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича.

За відповідне рішення на засіданні 1 червня проголосували 69 депутатів, інформує "Українська правда. Київ".

Таке рішення депутати зустріли оплесками і вигуками "Слава Україні – Героям слава!".

На засіданні був присутній син Шухевича – народний депутат Юрій Шухевич.  Він подякував депутатам за прийняття такого рішення, але відзначив, що "родимих плям більшовизму" ще багато у Києві.

Після цього Київрада оголосила перерву на обід до 15:00.

За появу в столиці вулиці імені Головного командира УПА Романа Шухевича неодноразово висловлювалися різні групи громадськості.

Під час громадського обговорення на єдиному веб-порталі  КМДА (28.03.2016–28.05.2016)  більшість киян, що взяли участь в голосуванні, підтримали пропозицію перейменувати проспект Генерала Ватутіна на проспект Романа Шухевича;

8 червня 2016 року комісія з питань найменувань рекомендувала Київському міському голові внести до Київради подання щодо перейменування проспекту Генерала Ватутіна на пр. Романа Шухевича.

Рішення про перейменування підтримали обидві профільні комісії Київради: Постійна комісія з питань місцевого самоврядування, регіональних та міжнародних зв’язків та Постійна комісія з питань культури, туризму та інформаційної політики.

Однак 22 грудня 2016 року депутати Київради не підтримали перейменування.

Нагадаємо, цього року вповнються 110 років із дня народження Романа Шухевича (1907–1950).

Дивіться також:

Речі, які були вилучені у Романа Шухевича після смерті. ФОТО

Як загинув Шухевич і що могло статися з його тілом

Гебісти проти Шухевичів. Доля дружини й дітей

Криївка в Одесі. Як командир УПА в 1948-49 рр. відпочивав на Чорному морі

Рекламний бізнес Шухевича. Роман був успішним підприємцем. ФОТО

Всі матеріали ІП за темою "Шухевич"

 

Перший Всеукраїнський Собор УАПЦ, 5-6 червня 1990 р.

Як установа божественна, Церква незмінно і недвозначно виявляє свою сутність у соборній свідомості своїх членів, натхнених Святим Духом. «Бо зволилося Духові Святому і нам» - так владно висловлює перший Апостольський Собор в Єрусалимі свою постанову.

Пам’ять про війну: дискурс демократії та дискурс тоталітаризму

Сьогодні неспокутуваний злочин комунізму повертається примарою нового світового конфлікту. Тому конфлікт історичних пам'ятей має не лише політико-ідеологічну, а перед усім, етичну природу і пов'язаний із нерозкаяністю за злочини комунізму. Отож, хай із сьогоднішнім ювілейним ушануванням жертв Другої світової війни прийде до нас усвідомлення що тоталітарне будяччя проросло на нашому полі не випадково. У Ялті 1945-го знесилене людство залишило ті зерна. Наше завдання сьогодні те будяччя виполоти.

ГУЛАГівська «одіссея» Патріарха Володимира

18 липня 1995 року спецпризначенці підрозділу «Беркут» битимуть кийками священників та мирян під стінами Софії Київської. Такою буде реакції української влади на бажання поховати у стінах храму українського православного Патріарха Володимира – Василя Романюка. В’ячеслав Чорновіл тоді викрикуватиме, що це “кінець незалежної України…”. «Беркут» і далі робитиме свою справу. Патріарха так і не поховають у храмі, а лише перед його стінами. Ці події ввійдуть в історію, як «чорний вівторок». Та передуватиме їм не менш напружене та сповнене боротьби життя. Історія «одіссеї» Патріарха Володимира концтаборами та тюрмами ГУЛАГу.

Спільний біль. Спільна історія. Дискусія до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу

Щороку 18 травня в Україні відзначається День пам'яті жертв геноциду кримськотатарського народу – згадуються події 1944 року, коли радянський тоталітарний режим насильницьки виселив людей із їхніх рідних земель. Цей день офіційно започаткований тільки 2015 року, а історія та традиції кримських татар досі залишаються загадкою для багатьох українців.