Музей-вагон Злуки УНР та ЗУНР у Фастові пограбували. ФОТО

Невідомі пограбували Музей-вагнон Злуки УНР та ЗУНР у м. Фастові Київської обл.

Про це написав директор музею Едуард Мондзелевський на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Фото: ukrainaincognita.com

Сліди пограбування помітили під час чергової екскурсії.

"Невідомі злодії виламали замок у дверях вагону, потрощили експозицію і стіни музею, та покрали в середині багато цінних експонатів (старих монет Австро-Угорської, Німецької і Російської імперій, срібну гривню часів Київської Русі, козацького мідного кухоля, бронзових речей, телефон І пол. ХХ ст., стару книжку ХІХ ст. тощо) і допоміжної техніки (телевізор, електроконвектор)", - написав Мондзелевський.

 
 

На думку директора, пограбування сталося вночі. Оскільки на вітринах і віконних шторах залишилися великі плями крові, імовірно зловмисники порізалися склом із розбитих шибок.

 

Мондзелевський звернувся до правоохоронних органів, які вже проводять слідство.

"Повірьте, довго прийдеться оговтуватися нашому музею і відновлювати його колишню повноцінну експозицію. На жаль, одні все життя збирають і примножують щось, а другі тільки тим і живуть, що щось у когось крадуть", - констатує Едуард Мондзелевський.

 
 

Нагадаємо, Музей-вагон Злуки УНР та ЗУНР розташований на вокзалі м. Фастів на Київщині. Саме в цьому місці відбулося підписання попередньої угоди про Злуку УНР та ЗУНР, яку урочисто проголосили 22 січня 1919 року. Експозиція музею відображає як цю історичну подію, так і період Української революції 1917-1921 років уцілому, а також інші сторінки історії Фастова. Установили Музей-вагон 1993 року.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.