Музей-вагон Злуки УНР та ЗУНР у Фастові пограбували. ФОТО

Невідомі пограбували Музей-вагнон Злуки УНР та ЗУНР у м. Фастові Київської обл.

Про це написав директор музею Едуард Мондзелевський на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Фото: ukrainaincognita.com

Сліди пограбування помітили під час чергової екскурсії.

"Невідомі злодії виламали замок у дверях вагону, потрощили експозицію і стіни музею, та покрали в середині багато цінних експонатів (старих монет Австро-Угорської, Німецької і Російської імперій, срібну гривню часів Київської Русі, козацького мідного кухоля, бронзових речей, телефон І пол. ХХ ст., стару книжку ХІХ ст. тощо) і допоміжної техніки (телевізор, електроконвектор)", - написав Мондзелевський.

 
 

На думку директора, пограбування сталося вночі. Оскільки на вітринах і віконних шторах залишилися великі плями крові, імовірно зловмисники порізалися склом із розбитих шибок.

 

Мондзелевський звернувся до правоохоронних органів, які вже проводять слідство.

"Повірьте, довго прийдеться оговтуватися нашому музею і відновлювати його колишню повноцінну експозицію. На жаль, одні все життя збирають і примножують щось, а другі тільки тим і живуть, що щось у когось крадуть", - констатує Едуард Мондзелевський.

 
 

Нагадаємо, Музей-вагон Злуки УНР та ЗУНР розташований на вокзалі м. Фастів на Київщині. Саме в цьому місці відбулося підписання попередньої угоди про Злуку УНР та ЗУНР, яку урочисто проголосили 22 січня 1919 року. Експозиція музею відображає як цю історичну подію, так і період Української революції 1917-1921 років уцілому, а також інші сторінки історії Фастова. Установили Музей-вагон 1993 року.

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".